Розпад Югославії і війни на Балканах

Демократичні перетворення зруйнували колишню систему влади і «вивільнили» безліч конфліктів, у тому числіміжнаціональних. У 1992 р парламенти Чехії та Словаччини прийняли рішення про розділення країни, і з 1 січня 1993 Чехословаччина перестала існувати як єдина держава. Це розділення пройшло мирно, чого не можна сказати про розпад Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії (СФРЮ). У 1990 р зростання націоналістичних настроїв в республіках федерації призвів до розпаду Союзу комуністів Югославії. У республіці Сербія партія була перейменована в соціалістичну. Її очолив Слободан Мілошевич, що відстоював націоналістичні позиції. Тепер країну не пов’язувала влада однієї партії. На виборах в Сербії і Чорногорії перемогли соціалісти. В інших республіках перемогли партії, створені за національно-релігійним принципом. Вони вимагали відділення від соціалістичної Югославії. У червні 1991 Словенія і Хорватія оголосили про вихід з СФРЮ. Югославська армія спробувала перешкодити цьому. На території Хорватії розгорнулися бойові дії. Югославської армії вдалося закріпитися в районах, де жили серби. У 1991-1992 рр. зі складу колишньої СФРЮ вийшли всі республіки, крім Сербії і Чорногорії, які в квітні 1992 р утворили Союзну Республіку Югославію (СРЮ).

Розпад країни призвів до нових кривавих конфліктів. На території Хорватії не припинялися зіткнення між хорватами і рештою там сербами. У 1992 р протиборство громад в Боснії і Герцеговині: мусульман-боснійців, католиків-хорватів і православних сербів – вилилося у військову конфронтацію. Під тиском міжнародної спільноти мусульмани і хорвати створили об’єднаний уряд, яке було визнано ООН. Серби відмовилися підкоритися цьому уряду і виступили за приєднання сербських районів Боснії і Герцеговини до СРЮ. Незабаром і хорвати вирішили приєднатися до Хорватії і атакували як сербів, так і мусульман. Почалася громадянська війна, в ході якої Захід і мусульманські країни підтримували мусульман і боснійських хорватів, а СРЮ – боснійських сербів. Обидві сторони проводили криваві етнічні чистки. Військовий успіх супроводжував сербам, вони обложили столицю Боснії і Герцеговини Сараєво. Щоб позбавити СРЮ можливості надавати підтримку сербам, що живуть в республіці, на Югославію були накладені міжнародні економічні санкції. У 1995 р країни НАТО втрутилися в конфлікт, піддали повітряним бомбардуванням сербські війська і мирне населення в Боснії та Хорватії. У грудні 1995 р після переговорів у Дейтоні під тиском США було укладено угоду. Боснія і Герцеговина проголошувалася єдиною державою, в якому існують три рівноправних народу: боснійці, хорвати й серби. Кожне адміністративне утворення має право обирати свої органи влади, але позбавлене можливості вийти зі складу республіки. В Боснію і Герцеговину були спрямовані миротворчі війська, основу яких складають частини НАТО.

Посилання на основну публікацію