Російсько-турецькі війни

Відносини між Росією і Туреччиною протягом тривалого періоду часу були напруженими. І основою постійних конфліктів між двома державами було бажання обох країн контролювати Північний і Південний Кавказ, Північне Причорномор’я, мати можливість проводити безперешкодно свої суду через протоки. Важливим фактором стала і боротьба російських государів за права живуть в Османській імперії християн.

Перша російсько-турецька війна 1568 – 1570 рр.

Російсько-турецька війна 1568 -1570 років почалася після смерті повелителя Османської імперії Сулеймана 1, який прагнув повернути колишній вплив на території Астраханського і Казанського ханств. Вони в 1552-м (Казанське) і 1570-м (Астраханське) були підпорядковані Іваном Грозним. Новий правитель, який змінив Сулеймана 1, доручив очолити похід Касим-Паші. Влітку 1969 дев’ятнадцятитисячному військо вийшло до Астрахані. Армія була розбита комендантом міста князем Срібним. Нападники намагалися побудувати канал, який з’єднав би Волгу з Доном. На охорону робочих були виділені чималі сили – 50 тисяч воїнів. Але і вони були розбиті російськими загонами. Азовський флот практично повністю знищив лютий шторм. Ця війна в підсумку завершилася перемогою Росії.

Друга російсько-турецька війна 1676 – 1681 рр.

Російсько-турецька війна 1676 – 1681 років була викликана спробами Османської імперії отримати контроль над Правобережною Україною, а так само, втрутитися в російсько-польське протистояння. Основні події кампанії розгорнулися в районі міста Чигирин. Яке є столицею козацтва України, Чигирин був захоплений протурецьких налаштованим гетьманом Дорошенко в 1676 році. Відбитий місто було завдяки воїнам гетьмана Самойловича і князя Ромодановського. Бахчисарайський мир 1681 року затвердив кордон між Росією і Туреччиною по нижній течії Дніпра.

Російсько-турецька війна 1735 – 1739 рр.

Цей конфлікт був наслідком загострення протиріч під час війни Росії з Польщею і почастішали набігів кримських татар. Особливо важливою для Росії була можливість отримання виходу до Чорного моря. У період з 1735 по +1737 роки російська армія завдала Туреччині низку поразок. Залишити позиції довелося через що вибухнула епідемії чуми і гострої нестачі прісної води. Австрія, так само, що вступила в цю війну зіткнулася з нестачею питної води. Протягом майже всього наступного року активні дії жодної зі сторін не робилися. У 1739 році був укладений Белградський мир. Росія повернула собі Азов.

Російсько-турецька війна 1768 – 1774 рр.

Для розвитку міжнародної торгівлі Росії був потрібний вільний вихід до узбережжя Чорного моря. Османська імперія, розцінивши обережність уряду Катерини 2 як явну слабкість, почала чергову війну. Підсумки російсько-турецької війни для Османської імперії виявилися вкрай невтішні. Завдяки вмілому керівництву Румянцева турків вдалося не допустити вглиб країни. А в 1770 р, після серії великих перемог, настав переломний момент всієї кампанії. У той же час, ескадра під Керівництвом Спиридонова здійснила перехід з Балтики в східну частину Середземного моря (перший в історії) і з’явилася в тилу турецького флоту. Скоро флот Османської імперії був знищений в Чесменський битві. У Росії були всі шанси на те, щоб розвинути успіх. Але країна прагнула якомога швидше укласти мир. Кайнарджийський мирний договір був підписаний в 1774 році. Росія отримала Малу Кабарду, Азов та інші території. Незалежність від Туреччини отримав і Крим.

Російсько-турецькі війни

Російсько-турецька війна 1787 – 1791 рр.

В якості причини російсько-турецької війни 1787 – 1791 років послужив ультиматум, висунутий Османською імперією. Він містив цілий ряд абсолютно нездійсненних дл Росії вимог. У цій війні як союзниці Росії брала участь Австрія. Спочатку дії турецької армії в російсько-турецькій війні 1787 – 1792 рр. були успішні. Але скоро фельдмаршалом Румянцев-Задунайський і Потьомкін в корені змінили ситуацію. На море, турецький флот, не дивлячись на певне чисельну перевагу, так само, зазнавав поразок від контр-адміралів Войновича, Ушакова, Мордвинова. За Ясскому світу 1791 року Росія отримала Крим і Очаків.

Російсько-турецька війна 1806 – 1812 рр.

Османська імперія після укладення союзу з Наполеоном спровокувала війну 1806 – 1812 рр. Конфлікт почався на рубежі 1805 – 1806 років. Все більш напружені відносини з Францією, призвели до того, що Росія всіма силами прагнула до його завершення. Мирний договір, підписаний в Бухаресті, закріплював Бессарабію за Росією. Російсько-турецькі війни 18 століття дозволили Росії значно посилити свої позиції в районі чорноморського басейну.

Російсько-турецька війна 1828 – 1829 рр.

Після того, як Росія, Франція і Англія надали підтримку яке розпочалося Греції визвольного руху, Туреччина оголосила Росії священну війну. У 1828 року почалися перші бойові дії. Князівства Добруджа, Волощина, Молдова були зайняті армією Вітгенштейна. Почався наступ по території Болгарії. Паскевич на Кавказі зайняв Поті, Баязет, Ахалцих, Каре, Ардаган. Армія під командуванням Дібича при Кулевча розбила турецькі війська, чисельність яких становила сорок тисяч чоловік. Шлях на Стамбул був відкритий. За підписаною у вересні мирним договором Росії відійшло гирлі Дунаю, узбережжі Чорного моря до Батумі, Дарданелли і Босфор стали відкриті для російських кораблів.

Російсько-турецька війна 1853-1856 рр.

Причиною конфлікту стало бажання отримати на Балканах панівне становище. Противниками Росії стали Османська імперія, Франція, Королівство Сардинія. Ця війна показала явну відсталість оснащення російської армії. Разом з посилюється політичною ізоляцією це стало причиною капітуляції Росії. Гирлі Дунаю і Бессарабія за Паризьким мирним договором 1856 року відійшли Туреччині. Чорне море проголосили нейтральним.

Російсько-турецька війна 1877 – 1878гг.

Причиною цього військового конфлікту стало посилення націоналістичних настроїв в Болгарії і зростання самосвідомості людей. Участь в цій війні брала з одного боку Росія і союзні балканські держави, а з іншого боку – Османська імперія. Армія Осман-паші капітулювала після того, як російські війська форсували Дунай і захопили перевал Шипка. У Пльовне був підписаний акт про капітуляцію. Повернення Росії Бессарабії, Батумі, Ардагана, Карса було зафіксовано на Берлінському конгресі. В ході цієї війни була проголошена незалежність Болгарії, збільшилися території Чорногорії, Сербії, Румунії.

Посилання на основну публікацію