Російський модернізм і авангард

У російській літературі поряд з реалістичним напрямом (М. Горький, А. І. Купрін, В. В. Вересаєв) почав набирати силу новий погляд на світ, що отримав назву декадентства. Його представники відчували згасання, занепад, загибель цивілізації. Декадентство вплинуло на виникнення нових, модерних літературних напрямів: символізму, футуризму, акмеїзму. Символісти (В. Я. Брюсов, А. Білий, К. Д. Бальмонт, А. А. Блок) вважали, що творчість – це таємничий процес уловлювання людським розумом імпульсів «світової душі». Засобами реалізму, вважали вони, художник-творець не може передати вищий сенс світобудови. Поезія є, за словами Вяч. Іванова, «тайнопис невимовного», що передає таємний сенс через символи. Молоде покоління поетів-символістів (Н. С. Гумільов, А. А. Ахматова) створило інше поетичний напрям – акмеїзм (від грец. «Акме» – вищий ступінь), в самій назві якого відбилося їхнє прагнення до «вершин» мистецтва. Його відрізняв від символізму, за словами Гумільова, «мужній, твердий і ясний погляд на життя». Акмеїсти прагнули описувати світ «у всій його сукупності красот і неподобств».
Радикальне художня течія – футуризм (від лат. «Футурум» – майбутнє) одночасно отримав розвиток в Італії і в Росії. Його представників не влаштовувало сьогодення, свій ідеал вони бачили в оновленому майбутньому. Змістом діяльності футуристів був бунт проти усталених порядків і мрія про народження «надмистецтво», здатного перетворити світ. Для них був важливий сам процес творчості, а не його результат. Футуристи приділяли велику увагу дійству, масовим театралізованим акціям. Способом привернути до себе увагу вони обирали скандали, образливі заяви про творчість визнаних майстрів, викликає зовнішній вигляд. До футуристам належали поети В. Хлєбніков, В. В. Маяковський, А. Є. Кручених, Д. Д. Бурлюк.
Результатом пошуку нових засобів вираження творчого «я» стала поява в Росії абстракціоністських напрямки в образотворчому мистецтві, що став в XX в. надзвичайно популярним і на Заході. Прагнення піднятися над реальністю, вийти з тривимірного земного простору привело до ідеї супрематизму – відмови від зображення предметного світу, втіленню безпредметності. Засновником цього напряму був К. С. Малевич, «Чорний квадрат» якого з’явився символом російського авангарду. Іншим основоположником абстракціонізму був В. В. Кандинський. Він серйозно вивчав лінію і колір у живописі, першорядне значення для цього художника мала містична символіка кольору.
Підведемо підсумки
Російська культура періоду Срібного століття явила собою приклад народження нових форм на основі творчої переробки національних традицій, осмислення світового художнього досвіду та впровадження новаторських естетичних ідей. Багато художні напрями, що з’явилося в Росії, суттєво вплинули на світове мистецтво XX в.

Посилання на основну публікацію