Російська живопис 15-16 століть. Рубльов Андрій

В кінці XIV – початку XV століття в Москві складається російська національна школа живопису. Найбільш яскравим її представником був геніальний російський художник Андрій Рубльов. Він був ченцем Троїце-Сергієва, а потім Спасо-Андронікова монастиря. У 1405 році Андрій Рубльов разом з Феофаном Греком і Прохором з Городця розписував стіни Благовіщенського собору в Московському Кремлі. У 1408 році він разом з Данилом Чорним працював над фресками Успенського собору у Володимирі, а потім вони прикрасили фресками собор Троїце-Сергієва монастиря.

Найвідоміша робота Рубльова – ікона «Трійця» – написана для іконостасу Троїцького собору. Він зобразив Святу Трійцю у вигляді трьох прекрасних юнаків – ангелів, сиділи за столом під покровом великого дуба, які ведуть неквапливу, доброзичливу, але дуже сумну бесіду. У важкі роки князівських усобиць і ординських набігів Андрію Рубльова вдалося відобразити в живопису мрію російського народу про мирі, злагоді, спокої і взаємної любові.

Трійця. Художник Андрій Рубльов

У творчості Рубльова отримує своє логічне завершення процес відділення російського живопису від візантійської. Рубльов і його послідовники остаточно відмовилися від візантійської суворості й аскетизму. У своїх творах він створював образи живих людей, передавав душевні переживання і настрої російської людини того часу.

Святий Нікола. Ікона XVI століття

Російська живопис, як і в попередні століття, розвивалася в основному в рамках іконопису та храмової розпису. Головним місцем, де народжувалися нові ідеї та прийоми живопису, став Московський Кремль.

Найбільшим представником московської школи живопису кінця XV – початку XVI століття був знатний князь, що став ченцем, – Діонісій. Він написав частину ікон та фресок Успенського собору Московського Кремля. Роботи Діонісія відрізнялися витонченим малюнком, вишуканим і ніжним кольором. Вони пронизані настроєм урочистій святковості, світлої радості. На іконах Діонісія лики святих обрамлялися малюнками, на яких зображувалися окремі епізоди їх життєвого шляху.

У період правління Івана IV все частіше в релігійну живопис включалися сюжети, що відображають реальні історичні події.

У середині XVI століття в Москві була написана величезна, чотири метри завдовжки, ікона-картина «Церква войовнича», присвячена взяттю Казані. На ній зображено урочиста хода переможного російського війська на чолі з Іваном IV. Серед воїнів князь Володимир Святославич з синами Борисом і Глібом, Олександр Невський, Дмитро Донський та інші прославлені князі-воїни. Попереду на крилатому коні летить Архангел Михаїл. У центрі фігура візантійського імператора Костянтина з хрестом у руці. Військо зустрічає Богоматір з Немовлям. Цілком очевидний задум твору – витлумачити військовий успіх як результат заступництва небесних сил, а подвиг російських воїнів як перемогу православ’я над «невірними басурманами».

Посилання на основну публікацію