Російська живопис 14 століття. Феофан Грек

З XIV століття починається розквіт російського живопису. Великий внесок у її розвиток вніс Феофан Грек, що працював спочатку в Новгороді, а потім у Москві. Він приїхав з Візантії на Русь в 70-х роках XIV століття вже відомим живописцем і віддав всю свою майстерність новій батьківщині. Однією з найкращих робіт майстра є фресковий розпис новгородської церкви Спаса Преображення на вулиці Ільїна.

Релігійні сюжети Феофана Грека були виконані у невластивій візантійського живопису манері, в них відчувався інтерес майстра до характером, внутрішнього світу людини. Він сміливо експериментував з колірною гамою, так виписував фігури святих, що вони виглядали не застиг в певній позі, а як би в русі. Таким самобутнім творінням є ікона Донський Богоматері. Темно-вишневу гамму, в якій традиційно створювався цей образ, майстер оживив яскраво-волошкової пов’язкою. Самі ж лики Марії та Дитинку написані енергійними мазками синього, зеленого і червоного кольорів. Ніколи ще Святая Діва не виходила такою одухотвореною і земної.

У Москві Феофан Грек розписав церква Різдва, Кремлівський терем великого князя Василя I, створив фрески для Архангельського собору. Однак головною його творінням стало створення іконостасу для Благовіщенського собору. Іконостаси як самобутнє культурне явище з’явилися в російських церквах в кінці XIV століття (візантійська культура не знала таких великих іконостасів).

Русский іконостас являв собою частину внутрішнього оздоблення храму. Ікони, поставлені в кілька рядів, утворювали високу стіну, що відокремлює вівтар від решти частини приміщення. Ікони розташовувалися в строгому порядку. У нижньому ряду містилася ікона святого або свята, на честь якого зведена дана церква. Далі йшов ряд ікон, в центрі яких зображувався Христос, а по обидва боки в молитовних позах – Богоматір, Іоанн Предтеча, а також апостоли, архангели, святителі. В іконостасі Благовіщенського собору було 25 ікон, створених в майстерні Феофана.

Посилання на основну публікацію