Російська держава на рубежі століть: Павло Перший

XVIII століття в Росії завершився коротким царюванням Павла I (1796-1801). Одним з найперших законодавчих актів він змінив порядок успадкування престолу, введений Петром I. Передача влади тільки представникам царської династії чоловічої статі по прямій низхідній лінії (синам або братам в порядку старшинства) відгородила наступників Павла від суперечок про престолонаслідування і загрози палацових переворотів.
Новий імператор, на противагу своєї матері Катерині II, скасував багато дворянські привілеї. Так, був заборонений вільний перехід з армійської служби в громадянську без спеціального дозволу Сенату, що затверджується царем, вводилося обкладання дворян податками, була обмежена діяльність дворянських станових установ.
Павло I прагнув перетворити російських дворян в дисципліноване стан, повністю підпорядковане волі імператора. Щоб уникнути впливу ідей революційної Європи, цар заборонив виїзд за кордон, діяльність приватних друкарень і навіть деякі фасони одягу, модні у Франції.
Військові статути, введені в російській армії шанувальником прусської військової системи Павлом I, мали на меті виховати у військах старанність, механічну злагодженість у противагу духу ініціативи і самостійності. Такі ж порядки нав’язувалися і державним службовцям. Непродумані спроби насадити в Росії іноземні традиції, непослідовна зовнішня політика, самодурство в поведінці царя викликали невдоволення дворян. 11 березня 1801 стався палацовий переворот, в результаті якого Павло I був убитий офіцерами-змовниками.

Посилання на основну публікацію