Рівень життя населення СРСР

Із закінченням війни були відновлені 8-годинний робочий день, оттека для робітників і службовців, скасовані обов’язкові понаднормові роботи. Прагнучи довести світовій спільноті, що тільки «першу в світі соціалістичну державу», незважаючи ні на що, думає про благо людини, І.В. Сталін дав вказівку в найкоротший термін скасувати карткову систему постачання населення, провести грошову реформу і знизити ціни на різні товари.

Умови проведення грошової реформи 1947 зумовили фактичну конфіскацію готівки у населення, які обмінювалися за курсом десять до одного. Вважалося, що таким чином наноситься удар по спекулятивним елементам, а трудящі в результаті реформи виграють.

Ціни держторгівлі у міру відновлення господарства знижувалися. Якщо їх рівень у четвертому кварталі 1947, коли були скасовані картки, прийняти за сто, то на 1 березня 1949 їх індекс становив 71%, на 1 квітня 1954, відповідно, 43%. Однак зниження цін, так само як і скасування карткової системи, широко рекламувалася в країні, мало вплинули на рівень життя населення.

До середини XX в. з 170 млн населення країни 70 млн становили селяни. Вони не мали паспортів і не могли «самовільно» покидати села. Середньомісячний дохід колгоспника становив 16,4 руб., Т. Е. Майже в 4 рази менше зарплати робітників і службовців. Купівельна спроможність колгоспного селянства була дуже низькою, не всі селяни могли стати реальними покупцями. Населення примушували підписуватися на державні позики.

У 1947 р значну частину території країни вразив голод. Він виник після сильної посухи 1946, що охопила основні сільськогосподарські райони європейської частини СРСР. Після війни натуральні та грошові побори з колгоспників на користь держави зросли неймовірно. При закупівельній ціні 1 кг зерна – 1 р. 15 коп. і 1 кг масла – 3 р. держава продавала 1 кг борошна за 64 р., а 1 кг масла – за 68 руб. Податки стягувалися з кожної одиниці сільськогосподарської культури (дерева, куща і ін.) Або домашньої худоби і птиці.

Посилання на основну публікацію