Римський світ Середземномор’я

У полісах Італії безроздільно панувала землевласницька аристократія. Одному з полісів – Риму, яке з’явилося, за переказами, в 753 р. До н.е. е., – судилося стати паном Середземномор’я. Перші два з половиною століття своєї історії Рим управлявся царями. Стале після падіння царської влади республіканське правління поєднало в собі риси монархічної (єдиноначальність консулів), аристократичної (влада сенату) і демократичної (народні збори) форм правління. Тривала боротьба між патриціями і плебеями закінчилася встановленням громадянського рівноправності. В результаті всі римські громадяни виконували обов’язки і користувалися правами. Хоробрість, дисциплінованість і організованість воїнів, таланти воєначальників дозволили Риму спочатку стати владикою Італії, а потім і всього Середземномор’я.
У величезному Римській державі рабська праця був основою економіки. Праця вільних власників – селян і ремісників – втратив провідну роль у житті римського поліса. Про це свідчили гострі соціально-політичні конфлікти і громадянські війни, палахкотить в Римській державі.
Для управління завойованими країнами була необхідна сильна централізована влада. З численними проблемами гігантської держави міг впоратися тільки одноосібний правитель. З кінця I в. до н. е. світ Середземномор’я управлявся імператорами – довічними військовими диктаторами, що володіли всією повнотою адміністративної та судової влади.
Підкоривши багато народів, римляни познайомили їх зі своїм способом життя. Жителі підлеглих Римом країн, насамперед городяни, були романізовані. Незалежно від того, до якого народу вони належали, вони одягалися як римляни, говорили на латинській мові. На початку III ст. н. е. жителі провінцій отримали права римського громадянства. Тепер всі вільні жителі імперії стали громадянами держави. Римські закони захищали права і власність громадянина незалежно від того, де він народився і яке положення в суспільстві займав.
В епоху найбільшого розширення Римської імперії її населення становило 27 млн ​​чоловік. Провінції держави, розташованого в трьох частинах світу, були з’єднані один з одним чудовими дорогами. Єдність імперії підтримували і купці, що доставляли свої товари в найвіддаленіші її куточки.

Посилання на основну публікацію