Реформи П. А. Столипіна (1906 р.)

1905 – розподіл земельного фонду: селяни (надільна земля) – 58%, селяни (приватна земля) – 10%, поміщики – 22%, держава – 10%. Головні проблеми сільської економіки – селянське малоземелля, низька продуктивність праці, слабка технічна оснащеність.
1906, 9 листопада – Указ про право виходу селян з общини.
1907, 1 січня – Маніфест – повністю скасовані викупні платежі.
1910, 14 червня – III Державна дума приймає закон про проведення земельної реформи, положення про обов’язкове вихід селян з общини.
Суть реформи: примусове руйнування і розселення селянської громади (хуторізаціі); селяни отримували цільний (ліквідація черезсмужжя) наділ землі в одноосібне користування; проблема малоземелля вирішувалася переселенням селян до Сибіру та на Далекий Схід (1,3 млн селян); відміна станових обмежень для вихідців з селянського стану.
1911, 1 вересня – вбивство Столипіна в Києві.
1912, листопад – 1917 – IV Державна дума.
Результати:
– На 46% зріс експорт зерна;
– 15% надільної землі перейшло в особисте користування;
– Зниження соціальної напруженості в селі;
– Погана організація переселення;
– Активний розвиток різних форм кооперації.
Реформа не була доведена до кінця.

Посилання на основну публікацію