Реформи 1860-1870-х рр.

Слідом за скасуванням кріпацтва пішла серія перетворень. Всі вони готувалися одночасно – на початку 1860-х рр., Але реалізовувалися протягом двох десятиліть.
Згідно селянської реформи більш 20 млн колишніх кріпаків вийшли з-під опіки поміщиків. У місцях їхнього проживання з 1864 р створювалися виборні безстанові земські установи (земства). Члени трьох курій (великих землевласників, міських власників і селян-общинників) обирали своїх представників (гласних) в повітові і губернські земські збори. Ті, в свою чергу, формували постійно діючі повітові і губернські управи.

З 1870 р почалося створення міських безстанових органів управління – дум. Вони формувалися по куріях згідно майновим принципом з городян-власників. Земства та міські думи були підпорядковані нагляду губернаторів і Міністерства внутрішніх справ. Вони займалися лише господарськими питаннями, відкривали школи, лікарні, ветеринарні пункти, містили пошту і т. Д.
В основу судової реформи (1864) були покладені принципи бессословности суду, змагальності сторін, гласності судочинства, виборності суддів і їх незалежності від влади. Суд оголошувався рівним для всіх станів (правда, зберігалися спеціальні суди для духовенства і військових). Вводився інститут присяжних засідателів. Судовий процес ставав гласним, відкритим для публіки. Було прийнято також закон, відміняв тілесні покарання і накладення клейм на злочинців.

У 1863 був введений статут, відновлює автономію університетів. Їх життям керував тепер рада професорів, він обирав ректора і деканів. На наступний рік була перебудована система шкільної освіти. Його основою ставала семикласна чоловіча гімназія, відкрита для всіх станів. Однак навчання в ній було платним і тому доступним тільки заможним верствам. Гімназії поділялися на класичні та реальні. У перших, крім інших предметів, вивчали латинську та старогрецьку мови, по друге упор робився на математику та природничі науки. Відкривалися і жіночі гімназії. Право засновувати навчальні заклади отримали приватні особи та громадські організації.
У 1874 р була введена загальна військова повинність. Призову підлягали чоловіки усіх станів, які досягли 20 років. Військова служба тривала шість років в сухопутних військах і сім – на флоті з подальшим перебуванням у резерві (термін служби істотно скорочувався для закінчили навчальні заклади). Більш чітким стало управління армією (військовому міністерству були підпорядковані всі роди військ), поліпшувалася бойова підготовка особового складу, модернізувалося зброю. Успіхи Росії у війні з Туреччиною 1877-1878 рр. продемонстрували ефективність перетворень.
Були пом’якшені цензурні правила. З 1865 скасовувалася попередня цензура для книг великого обсягу. Їх автори і видавці підлягали відповідальності тільки в судовому порядку, тим самим обмежувався свавілля влади щодо друку. У разі спеціального дозволу міністра внутрішніх справ могли бути звільнені від цензури і періодичні видання.

Посилання на основну публікацію