Реформа патріарха Нікона

У середині XVII століття стало ясно, що в російських церковних книгах, що переписувалися від руки із століття в століття, є багато описок і спотворень тексту в порівнянні з оригіналами. Чимало сумнівів викликали звичаї багатоголосся під час церковної служби (коли і священик, і диякон, і самі віруючі одночасно молилися, використовуючи деколи різні молитви), хрещення двома пальцями та ін. По відношенню до цього питання думки віруючих розділилися.

Патріарх Філарет
Одні (у тому числі патріарх Йосип) пропонували виправити церковні книги і обряди, повернувшись до давньоруських зразкам. Інші (до числа яких ставився цар Олексій Михайлович і його найближче оточення) вважали, що слід звернутися не до книг столітньої давності, а до самих грецьким джерелам, з яких вони свого часу листувалися.

Після смерті патріарха Йосипа новим главою Російської православної церкви за пропозицією Олексія Михайловича був обраний Никон – митрополит новгородський. Йому і було доручено провести церковну реформу.

Патріарх Нікон (Микита Минов) (1605-1681) народився в сім’ї мордовського селянина. З дитячих років любив слухати біблійні оповіді, слідом за батьками повторював молитви і пізнавав церковні обряди. Інтерес до релігії призвів до того, що вже в 19 років Микита став сільським священиком, а в тридцятиріччям віці – ченцем Соловецького монастиря. Будучи архімандритом Новоспаського монастиря в Москві, він познайомився з молодим царевичем Олексієм Михайловичем, на якого справив сильне враження своїми пізнаннями і силою характеру. Никон був не тільки розумним, але і владним людиною. Відрізняла його і жорстокість. У 1650 році, будучи новгородським митрополитом, він очолив придушення повстання городян і благословив жорстокі розправи над ними. Ставши в 1651 році патріархом, Никон намагався наслідувати своєму попередникові – Філарету, активно втручатися у світські справи. Але саме це призвело до розриву між патріархом і царем Олексієм у 1658 році. Позбавлений в 1666 році сану патріарха, Никон залишок життя провів у засланні в Ферапонтова монастирі на півночі. Лише в 1681 році цар Федір Олексійович дозволив хворому і старому Никону повернутися в побудований ним Новий Єрусалим, до якого йому не судилося доїхати – він помер в Ярославлі по дорозі із заслання.

Патріарх Нікон
У 1653-1655 роках почалося здійснення церковної реформи. Було введено хрещення трьома пальцями, поясні поклони замість земних, виправлені за грецькими зразками ікони та церковні книги.

Ці зміни викликали протест широких верств населення. До того ж війна з Річчю Посполитою і пов’язані з нею жертви і втрати прості люди розцінювали як Божу кару за порушення церковних традицій.

Скликаний в 1654 році церковний Собор схвалив реформу, але запропонував привести чинні обряди у відповідність не тільки з грецькою, але і з російською традицією.

Посилання на основну публікацію