Рахунок років в історії

Таку цікаву і пізнавальну для кожної людини науку як історія неможливо вчити, не знаючи, навіщо вивчати історію. За якими критеріями проводиться літочислення життя людства? Адже історія описує не тільки події, які відбувалися, наприклад, 100 років тому, а й ті, які були тисячі і десятки тисяч років тому.

історична хронологія
До нашої ери, наша ера
Весь час в історії ділиться на дві ери: час, який був до нашої ери, і наша ера, яка триває по сьогоднішній день. Кінцем старої і початком нової ери в історії вважається рік народження Ісуса Христа.

Року в періоді до початку нашої ери вказані в зворотному хронологічному порядку. Це обумовлено тим, що не є точні історичні дані про те, коли точно з’явилося життя на планеті. Тільки завдяки історичним артефактам ученниє можуть робити висновки, скільки приблизно років тому відбувалася та чи інша подія.

Доісторична і історична епоха
Історія включає в собі доісторичну й історичну епоху. Доісторична епоха починається з моменту появи людського життя і закінчується появою писемності. Доісторична епоха розділена на ряд тимчасових періодів, основою класифікації яких служать археологічні копалини.

Те, з яких матеріалів Стародавні люди виготовляли знаряддя праці і як довго ними користувалися, і є основа для відтворення часових рамок і назв періодів доісторичної епохи.

Історична епоха складається з періоду Античності, Середньовіччя, Нового часу і Новітнього часу. У різних державах ці періоди наступали в різний час, тому ми не маємо можливості визначити точні часові рамки.

перші календарі
У процесі еволюційного розвитку у людини з’явилася потреба систематизувати час. Давнім хліборобам потрібно було знати, в який час найкраще засівати насіння, тваринникам – кочівникам – коли найкраще переходити на іншу територію, щоб забезпечити кормом свою худобу.

Так почали з’являтися перші календарі, засновані на спостереженнях за природою і небесними тілами. У різних народів були відрізняються один від одного календарі. Наприклад, Римляни вели літочислення з моменту заснування Риму в 753 році до н.е., єгиптяни – з початку правління кожної нової династії фараонів. Свої календарі створили і багато релігії: в ісламі літочислення починається з року народження пророка Мухаммеда.

У 45 році до н.е. Гай Юлій Цезар ввів новий єгипетський календар, в якому рік починався з першого січня і мав тривалість дванадцять місяців. Календар отримав назву Юліанський. Цей календар максимально точно встановлював тривалість року – 365 днів, і 366 днів у високосному році. З 1492 році, Юліанський календар був введений в Русі.

Сучасний календар був введений Папою Римським Григорієм XIII в 1582 році. Він зміг усунути деякі неточності, які накопичилися з I Вселенського собору і становили на той момент 10 днів.

Різниця між Юліанським і Григоріанським календарем збільшується приблизно на добу за сторіччя, і в наші дні становить 13 діб.

Літочислення в історії відіграє дуже важливу роль. Адже важливо знати в який період часу відбувалися значні події в житті людини, будь то поява перших знарядь праці, або ж початок Столітньої війни. Адже історія без дат – це як математика без цифр.

Посилання на основну публікацію