Пруссія в 17 столітті

У 1610-х роках бранденбурзький курфюрст з династії Гогенцоллернів став спадкоємцем кількох міст за течією Рейну (в 1610 році) і Прусського герцогства (в 1618 році). Так утворилося Бранденбургско-Прусська держава, відоме згодом як Пруссія.

Землі Пруссії розташовувалися на території Німеччини трьома «островами»:

  • західні рейнські міста виплачували величезні податки з мануфактур і торгівлі,
  • в центральному Бранденбурзькому володінні перебувала столиця – Берлін,
  • Східна Пруссія славилася своїми юнкерами, лицарями-дворянами, нащадками хрестоносців.

Фрідріх-Вільгельм I

Великий курфюрст Пруссії Фрідріх-Вільгельм I (1640-1688) оживив господарське життя в Пруссії. Це дозволило йому збільшити збір податків і організувати мануфактури для виробництва озброєння і військової амуніції. Прусська держава значно розширило свої володіння. Син Фрідріха-Вільгельма I, в 1701 році добився від імператора Священної Римської імперії титулу прусського короля.

Створення абсолютної монархії

Фрідріх-Вільгельм починав своє правління в умовах, коли будь-який податок затверджувався сословнопредставітельним ландтагом (радою землі). Бажаючи посилити свою владу, курфюрст придумав хитру операцію. Він ввів закон, закріпити прусських селян, а дворянські представники в ландтазі дали йому за це право зібрати тимчасовий податок в 530 тисяч талерів (срібних монет). На ці гроші Фрідріх-Вільгельм зміг найняти більшу, за мірками Пруссії, армію в 20 тисяч чоловік. Спираючись на її силу, офіцери курфюрста стали збирати з підданих податки, не звертаючи уваги на думку ландтагу. Військові замінили Фрідріху Вільгельму чиновників і дозволили створити в Пруссії воєнізовану абсолютну монархію.

Зміцнення господарства

Наступним бажанням Великого курфюрста Фрідріха-Вільгельма I було завоювання всіх земель, які поділяли три частини його держави. Для ведення великої війни потрібно було створити міцне господарство, і тут Фрідріх-Вільгельм вдало скористався скасуванням віротерпимості у Франції. Через три тижні після ануляції Людовіком XIV Нантського едикту Фрідріх-Вільгельм видав свій едикт про віротерпимість, за яким приїжджим гугенотам крім свободи віросповідання давалися ще й привілеї не платити більшість податків. Французькі кальвіністи кинулися в лютеранську Пруссію, де на свої гроші вони відкривали торговельні фірми, ремісничі майстерні, вовняні і паперові мануфактури.

Посилання на основну публікацію