Провал політики лавірування Керенського

Керенський, потребував у військовому захисті, разом з тим розумів, що ціною введення диктатури стане загибель революції. Себе ж міністр-голова все ще бачив в образі революціонера-демократа. Крім того, Л.Г. Корнілов, спираючись на військову силу, згодом взагалі міг забрати собі верховну владу в країні. Ці міркування заважали Керенському зробити остаточний вибір і змушували його лавірувати між правими і лівими.

Верховний головнокомандувач Л.Г. Корнілов приймає парад юнкерів. Серпня 1917
Великі надії він покладав на Державна нарада, яке проходило в Москві 12-15 серпня 1917 На нараді були представлені торгово-промислові кола, колишні депутати Державної Думи, профспілки, кооперативні організації, представники виконкомів Рад, а також представники генералітету. З 2500 учасників наради делегатів від «революційної демократії» було всього 250. Керенський розраховував направити хід наради у бік створення широкої коаліції з відсіканням крайніх правих і лівих напрямків. Однак після виступу на нараді Корнілова, який жорстко і прямолінійно закликав всяку ціну навести в країні порядок, праві, які становили більшість делегатів, влаштували Верховному головнокомандувачу овації. Це означало поразку політики Керенського і створювало явну загрозу його владі.

Сподвижники Корнілова у військах, натхненні підсумками Державного наради, почали готуватися до рішучих дій. Генерали в Ставці припускали захопити Петроград, ввести стан облоги, припинити діяльність Рад, виключити з Тимчасового уряду всіх соціалістів. Доля Керенського ними до кінця вирішена не була, передбачався варіант збереження його в новому уряді, але в підпорядкуванні у Корнілова. 24-25 серпня 1917 Керенський зробив спробу домовитися із Ставкою через свого представника В.Н. Львова. У ході приватних розмов з людьми з оточення Корнілова Львів запідозрив змову. Однак офіційна частина переговорів щодо відправки військ на столицю завершилася обопільною згодою. 26 серпня кінний корпус під командуванням генерала А.І. Кримова рушив на Петроград.

У той же день повернувся в Петроград Львів доповів Керенському про своє розуміння істинних планів генералів. Плани ці, на його думку, полягали у негайну передачу всієї влади Верховному головнокомандувачу, відставку всіх членів Тимчасового уряду, введення в Петрограді воєнного стану. Керенський терміново скликав засідання уряду. На ньому він оголосив Корнілова бунтівником і зажадав для себе надзвичайних повноважень для боротьби з ним. Після надання прем’єру цих повноважень міністри-кадети пішли у відставку, і держава розпалася. 27 серпня Керенський змістив Корнілова з посади Верховного головнокомандувача і звернувся з відозвами до народу, армії, «революційної демократії». У відповідь Корнілов видав свій «Маніфест до російського народу», де оголосив, що бере верховну владу в свої руки, і закликав армію і населення не виконувати розпорядження Тимчасового уряду.

Посилання на основну публікацію