Пророцтва Нострадамуса

Мішель де Нострдам був євреєм. Для когось це є першим і вичерпним фактом. Знаменитий своїми пророцтвами французький астролог, лікар, фармацевт і алхімік народився в 1503 в Провансі в сім’ї євреїв, звернених у католицтво. Серед правовірних іудеїв, талмудистів-фундаменталістів «вихрести» завжди вважалися зрадниками, відщепенцями свого народу. Для багатьох оточуючих вони були пристосуванцями, які прагнуть вижити в несприятливому етнічному, конфесійному і культурному оточенні. Як каже російська приказка, жити захочеш – не так раскорячишься.
Предки Мішеля були лікарями і нотаріусами, освіченими і заможними людьми. Світські влади у Франції, як і в інших країнах, до хрещеним євреям ставилися лояльно, але у простих людей було тверде переконання в тому, що євреї в Христа насправді вірити не можуть, так як їх предки колись його розіп’яли.

Мішель в місті Авіньйоні вивчав граматику, риторику, логіку, геометрію, арифметику, музику і астрологію. Але навчання закинув і вирішив стати лікарем, щоб знайти спосіб лікування від чуми. Він близько десяти років подорожував, але потім в 1534 р закінчив медичний факультет університету Монпельє з докторським ступенем. Чума повністю викосила першу сім’ю самого Мішеля, але за заслуги в боротьбі з епідемією в рідному Провансі він отримав довічну пенсію. Він одружився вдруге, став батьком шістьох дітей.

Астрологія для Нострадамуса, як його стали звати, була чимось на зразок хобі. Перший астрологічний альманах з’явився в 1555 р, після чого почався «роман» з правителями Франції, яким потрібні були хороші астрологічні прогнози, а ось що сумніваються і надто розумні люди потрібні не були. У 1564 р Катерина Медічі і Карл IX призначили Нострадамуса королівським медиком і радником, але через два роки він помер. Навіть не дожив до Варфоломіївської ночі 1572 «Всіх, падлюка, обдурив», – сказав колись І. В. Сталін з приводу смерті у віці шістдесяти п’яти років знаменитого радянського геронтолога, що обіцяв вождю величезний прогрес у справі продовження життя.
Найбільший інтерес викликають тексти, що залишилися від Нострадамуса. Це близько тисячі так званих катренів, об’єднаних в центурії. Перше видання «Пророцтв магістра Мішеля Нострадамуса» вийшло в Ліоні. Основною темою стало політичне майбутнє Європи. Згодом бажаючі, які спостерігали ті чи інші події, перегортали катрени Нострадамуса і що-небудь знаходили, що можна було порахувати справдженим пророкуванням. При цьому щось цікаве для себе знаходило кожне нове покоління.

Інтерес до магії, ворожінням, посилення тяги до релігії часто виникають в періоди нестійкості в розвитку суспільства, певної невизначеності, яка завжди лякає обивателів. Замість того щоб подивитися життя в очі, проаналізувати ситуацію, що склалася, вивчити попередній досвід, деяким простіше знайти готову відповідь в катренам Нострадамуса, стародавньому календарі майя або попросити про прихильність надійного святого. В останні десятиліття з російського лексикону майже вийшов термін «обскурантизм» (від латинського «затемняють»). Поняття «обскурантизм» на російську перекладають як «мракобісся», під яким мається на увазі ідейний настрій, вороже по відношенню до науці, культурі та особистої свободи. У Росії це поняття використовувалося з початку XIX ст. У XX в. обскурантизм виступав у якості противаги освіті, науково-технічному прогресу, раціональному підходу до життя. Навіщо прислухатися до думки вчених, фахівців, якщо можна послатися на «авторитет» Нострадамуса або когось ще? З часів Дельфійського оракула мало що змінилося.

Посилання на основну публікацію