Промисловість і банки Росії

Найбільшою і «передовій» галуззю російської промисловості було текстильне виробництво. У цій галузі раніше, ніж в інших, почався промисловий переворот, а вільнонайманий працю оброчних селян взяв гору ще до скасування кріпосного права. Ткацьким промислом були зайняті десятки тисяч сільських жителів. Цілі села Європейської Росії перетворювалися на фабрично-заводські селища.

У пореформений період (60-80-і рр.) В Росії виникли нові галузі промисловості: виробництво сталі, нафтовидобуток, хімічна та вугільна промисловість, транспортне машинобудування.

У січні 1868 відставний чиновник морського міністерства, талановитий інженер Микола Іванович Путілов взяв у держави в борг занедбаний завод в Петербурзі. Він обіцяв уряду в найкоротші терміни налагодити виробництво рейок і гарантував їх міцність. З усіх губерній зібрали 1,5 тис. Робітників, розписали, кому бути литейщиком, кому ковалем. Досвідчені майстри навчали новачків. Через 18 днів (!) Завод, названий Путиловський, став прокатувати 5 тис. Пудів рейок на добу. Путилову вдалося не тільки налагодити виробництво, але й забезпечити поставку нових рейок із загартованого металу, які на 30% були дешевші і набагато міцніше англійських і бельгійських.

У 1869 р російський уряд уклало з британським підданим Джоном Юзом договір про будівництво металургійного заводу з річним виробництвом в 1,5 млн пудів рейок. Незабаром поруч із заводом зріс р Юзівка, нині Донецьк. Освоєння Донецького вугільного басейну уможливило прискорення розвитку металургійної промисловості Росії.

Крім старих районів (Центрального промислового району та Уралу), виникають нові промислові регіони – вугільно-металургійний на півдні країни (Донбас і Україна) і нафтової в Баку.

Перший нафтоперегонний завод поряд з Баку в 1859 р побудував відомий підприємець Василь Олександрович Кокорєв, що нажив величезний капітал на винних відкупах (особливо в період Кримської війни). На заводі проводився гас. Консультував Кокорєва в новій справі приват-доцент Петербурзького університету Д.І. Менделєєв. У 1870-і рр. в Бакинському районі число нафтовидобувних та переробних фірм різко зросла. Американський гас, що панував на російському ринку, був витіснений з нього.

У I860 р було створено Державний банк Росії (Держбанк). Як центральний кредитний орган країни Держбанк виконував три основні функції: регулював грошово-кредитне звернення: сприяв розвитку промисловості і торгівлі; надавав підтримку приватним установам під час фінансової скрути, криз в економіці. Він був не тільки емісійним банком (т. Е. Регулював грошовий обіг у країні), але й наглядав за комерційними банками, виступав засновником інших банків (Селянського поземельного, Дворянського земельного), викуповував у приватних осіб залізниці, регулював залізничні та хлібні тарифи.

У 1864 р в Петербурзі був заснований перший акціонерний комерційний банк. За 10 років з’явилося ще 38 приватних банків. Їх можна було засновувати тільки за особливим дозволом держави. Колишні відкупщики та залізничні «королі», накопичивши капітали, стали займатися банкирскими операціями. В кредитну систему Росії входили також міські банки і товариства взаємного кредиту.

Посилання на основну публікацію