Програма уряду Столипіна

Революційні події в Росії призвели не тільки до перетворення політичної системи, а й змусили уряд поширити реформаторську діяльність на соціально-економічну сферу. Провідником нового курсу став очолив у липні 1906 Рада міністрів П. А. Столипін. Він почав переговори з лібералами про можливість входження їх представників в уряд. Але ця ідея була відкинута імператором, який вважав позиції ліберальних діячів надто радикальними.
Програма уряду, з одного боку, проголошувала необхідність здійснення самих жорстких заходів щодо революціонерів, а з іншого – містила заяву про наміри провести ряд реформ. У ній говорилося про необхідність введення земств у західних губерніях, державного страхування робітників, проведення реформи школи та врегулювання становища старообрядців і євреїв.

Але головною в діяльності уряду Столипіна стала аграрна реформа. В її основі лежала мета перетворення селян-общинників в самостійних господарів-фермерів. Вільний вихід з общини повинен був забезпечити отримання селянами у власність земельних наділів – отрубов, дати можливість бажаючим селитися на своїх угіддях, утворюючи хутори. При цьому ліквідація громади ніяк не зачіпала прав поміщиків на землю. Проблему селянського малоземелля пропонувалося вирішити за рахунок неосвоєних територій на сході країни. Були затребувані ідеї, які ще в кінці XIX ст. висловлював С. Ю. Вітте і деякі його прихильники в колах вищих чиновників. Уряд прагнув використовувати досвід країн, де існувало високорозвинене сільське господарство. Насамперед прикладом служили США з їх фермерством (хоча в Америці не було поміщицьке землеволодіння).
Створення шару самостійних сільських господарів дозволило б сформувати потужний середній клас – основу правової держави і парламентського устрою. Таким чином, Столипін планував не тільки вирішити економічні проблеми, а й створити в суспільстві базу для продовження політичних реформ.
В кінці серпня 1906 уряд приступив до реалізації нового курсу аграрної політики. Був опублікований указ про передачу Селянському банку для продажу селянам частини казенних земель. На початку жовтня вийшов указ, остаточно відміняв подушнуподати і кругову поруку на селі. Було покладено кінець обмеженням на свободу пересування селян, скасовувався закон проти сімейних розділів, розширювалися права селян на земських виборах. Безпосереднім кроком до ліквідації селянської громади став виданий 9 листопада 1906 указ «Про доповнення деяких постанов чинного закону, що стосуються селянського землеволодіння та землекористування».

Посилання на основну публікацію