Проте окремі представники знаті, які приймали християнство, і решта населення з їх язичницькими віруваннями не могли утворити міцної держави з єдиною релігією. Володимир продовжив починання Ольги і став тим князем, хто хрестив Русь в 988 році.
Однак прийняття християнства було не єдиним способом здійснення задуманого. Князю належало зробити серйозний вибір, в зв’язку з чим було проведено так зване випробування вір, під час якого Володимир розглянув наступні варіанти.
- Волзькими булгарами був запропонований іслам, але Володимир відкинув його через необхідність дотримуватися заборони на спиртні напої, який ніяк не міг бути добровільно прийнятий народом.
- Тоді на хитрість пішли німці, заявивши, що прийнявши католицизм, можна буде їсти і пити досхочу, але князь відмовився і від їх пропозиції, оскільки богослужіння було потрібно вести на латинській мові.
- Потім до князю з’явилися хазари, які проповідували іудаїзм, але відсутність у них власної землі змусило Володимира відмовитися і від цього варіанту.
- Найкраще враження на Володимира справив византиец, який розповів йому про християнську віру. Але сумніви все ще не залишали князя, і він продовжував радитися з найближчими підданими.
Щоб, нарешті, вибрати релігію, було прийнято рішення побувати на богослужінні у мусульман і християн. Виконали доручення князя посланці були в захваті від обрядів Константинопольської церкви, що і дозволило Володимиру зробити остаточний вибір на користь християнства.
Таким чином, на прийняття остаточного рішення вплинуло відразу безліч факторів.
Причини прийняття християнства на Русі по пунктам виглядають наступним чином.
- Успішне проведення внутрішньої політики могло бути забезпечено тільки при ідейному об’єднанні розрізнених міст Русі в єдину державу. Для цієї мети краще підходила віра в одного Бога, ніж поклоніння різним і численним язичницьким ідолам.
- Ефективність зовнішньої політики при торгових і культурних відносинах з Візантією та іншими християнськими державами збільшувалася, оскільки Русь могла вважатися рівною їм країною.
- Візантійська церква тісно взаємодіяла зі світською владою, але не була вище її, як це прийнято в католицизмі. Переймання подібної моделі пристрою дозволяло здійснювати контроль над діяльністю митрополії.
- Християнство найбільш вдало відповідало менталітету російського народу в порівнянні з іншими віросповіданнями. До того ж у нього вже з’явилися перші прихильники, а, значить, воно не було зовсім нової і незнайомій релігією. Богослужіння можна було проводити на рідній мові, і все це значно полегшувало нововведення.
Прийняття християнства на той момент було найбільш вигідним вибором як для розвитку самої Стародавньої Русі, так і для допомагає їй у вступі релігії Візантії.
Loading...
