Причини поразок Червоної Армії на початку Вітчизняної війни

До 22 червня 1941 Червона Армія була однією з найбільших у світі за чисельністю особового складу та кількості техніки в ній.

Практично по всім військовим показниками Радянський Союз досяг паритету або перевершував Німеччину та її союзників:

  • Угорщину;
  • Румунію;
  • Італію;
  • Фінляндію.

Країна, терплячи величезні позбавлення, готувалася до війни – витрати на оборону в період 1939-1941 рр. виросли в три рази; в східних районах було розгорнуто будівництво підприємств-дублерів; в 1940 р було здійснено перехід на восьмигодинний робочий день і семиденний робочий тиждень, прийняті закони про кримінальну відповідальність за запізнення на роботу і заборону переходу на інше місце роботи, тобто фактично прикріплені до свого підприємства жителі міста та до свого колгоспу жителі села перейшли на військовий режим роботи.

Існує ряд причин поразок Червоної Армії в початковий період ВВВ.

По-перше. Ув’язнені СРСР у 1939-1941 рр. торговельні угоди з Німеччиною були програшними для Радянського Союзу. Замість очікуваного кредиту в 200 млн. марок СРСР фактично вклав в економіку Німеччини 220 млн марок поставками майбутньому ворогові стратегічних матеріалів:

  • зерна;
  • нафти;
  • міді;
  • нікелю і т. д.,

Потім всі ці ресурси німецька армія звернула проти Червоної Армії.

По-друге. Німеччина та її союзники перевершували СРСР у людських ресурсах – на них працювали підкорені народи Європи загальною кількістю 400 млн. чоловік. в той час як все населення СРСР становило 197 млн ​​чоловік.

По-третє. Командування вермахту було більш якісно підготовлено до війні. В результаті масових репресій в СРСР було фізично знищено більшість кадрових командирів – від рівня полку до рівня маршала Радянського Союзу. До літа 1941 року близько 75% командного складу армії були на своїх посадах менше року, близько 85% – молодше 35 років. Такі втрати неможливо було заповнити в короткий термін.

По-четверте. Грубі помилки керівництва СРСР в оцінці міжнародної ситуації призвели до того, що Червона Армія не була приведена в бойову готовність навіть тоді, коли швидкий напад Німеччини вже неможливо було приховати. Сталін і його оточення до останнього вірили в те, що Німеччина не стане вести війну на два фронти, ігноруючи донесення дипломатів і розвідників.

По-п`яте. Відповідно до доктрини про готовність Червоної Армії «на чужій землі захищати свою землю» не були прийняті необхідні заходи для підготовки інфраструктури країни до ведення тривалих оборонних дій. Противник за короткий період часу захопив величезні матеріально-технічні ресурси, зосереджені в прикордонних округах, і використовував їх проти СРСР.

По-шосте. Зневажливе ставлення до ворога і впевненість у незламній могутності Червоної Армії зіграли вкрай негативну роль на початковому етапі війни. Так, радянське військове керівництво не проаналізувало належним чином причини успіхів вермахту на фронтах Європи, а ідеологічні працівники переконували радянських громадян у слабкості та обмеженості німецьких військ та низький моральний стан їх тилу.

Посилання на основну публікацію