Причини і сутність палацових переворотів

Епохою палацових переворотів в історії Росії вважають досить короткий (37 років) період, коли п’ять разів за допомогою зброї відбулася зміна правителів на троні. Початок цій епосі поклала смерть Петра I і наступна за нею боротьба за владу різних угруповань. А завершилася ця епоха царювання на довгі 34 роки імператриці Катерини II.

Зміна царюючих осіб не супроводжувалася якимись потрясіннями, хоча і серйозно позначалася на долі країни і народу.

Головною причиною частоти і легкості переворотів було посилення ролі гвардії, дворянської за своїм складом, в державних справах. У Росії до 1797 року діяв указ Петра I, за яким влада могла бути передана царюючим монархом фактично будь-кому. Відсутність законного порядку успадкування престолу вело до посилення палацових інтриг і гострій боротьбі за владу. Кожна зі сторін була змушена звертатися в цій боротьбі за допомогою до гвардійським полкам. У підсумку на престолі часто виявлялися люди слабкі і нездатні управляти великою країною, турбується лише про задоволення інтересів близьких їм осіб – фаворитів. Багато з них мали спірні права на престол в силу свого далекого спорідненості з правлячими до них монархами.

Не дивно, що головним змістом внутрішньої політики цих років було розширення і зміцнення привілеїв дворянства. Робилося це часом всупереч указам Петра Великого, а накопичені його стараннями державні резерви були бездарно розтрачені.

Посилання на основну публікацію