Причини і суть Смутного часу

Смута, Смутні часи, лихоліття – так називають початок XVII століття в Росії. Ніколи ще на Русі не було подібних подій. Якщо раніше суперечки за престол могли вести різні гілки князів Рюриковичів, то в ці роки на древній стіл Івана Калити претендували і побіжний чернець, і колишніх холоп, і жебрак шкільний учитель. А спадкова московська монархія раптом разом перетворилася на виборну. І ось вже замість одного державного центру з’явилися кілька, і в кожному сидів свій представник влади. Народ приносив присягу то одному правителю, то іншому, брав найактивнішу участь у затвердженні на престолі то одного, то іншого претендента. Бояри і дворяни металися між різними царями, думаючи нема про державної користь, а про власну вигоду. Підтримуючи то одного, то іншого самозванця, російські люди підняли зброю один проти одного. І за всім цим пильно стежили давні недруги Росії, задоволені її ослабленням, ладні щомиті відхопити собі ласий шматочок землі Руської.

Однією з причин Смути стало припинення законної московської династії. Це співпало з розрухою, голодом, запустінням центральній частині руських земель, які стали наслідком нерозумної політики Івана Грозного. Прагнучи подолати господарську розруху, влади посилювали політику закріпачення селян, збільшували податковий гніт. Це викликало протест народу. Верхівка ж суспільства була роз’єднана, між боярами і дворянами існували численні протиріччя. Все це призвело до ослаблення центральної влади.

Особливу роль у подіях Смутного часу відіграло козацтво. Адже саме на околиці Руської землі, у вільні козацькі громади бігли, рятуючись від наступу кріпосного права, селяни. До того ж козаки були озброєні і мали бойовий досвід, набутий в зіткненнях з кочовими ордами.

Author: Олександр
Фанат своєї справи і просто крутий чувак.