Причини і початок Французької революції 18 ст.

Революцію підготували і здійснили два головних політичних течії. Одне з них – поява нових понять щодо політичного устрою держави – виходило від буржуазії. Інший рух для здійснення нових прагнень виходило з народних мас – селянства і міського пролетаріату, які прагнули до поліпшення свого становища. До того ж, ще задовго до 1789 року Франція вступила в період невеликих народних повстань. Сходження на престол Людовіка XVI в 1774 році послужило сигналом до цілого ряду голодних бунтів. Таким чином усталений суспільний лад розхитують.
Прагненням буржуазії було дати Франції конституцію. Роль селянства повинна була бути зведена до ролі інстанції, яка каже волю парламенту, а король мав служити символом національної єдності. Справжня ж влада повинна бути виборною і перебувати в руках парламенту, в якому панувала б над іншими класами утворена буржуазія. Її ідеалом було зосередження всіх урядових сил в руках центральної виконавчої влади, що перебуває під суворим контролем парламенту, скасування всіх місцевих або приватних влади, що представляли автономні одиниці в державі. У народу ж відсутнє ясне поняття про те, чого потрібно чекати від революції. В масах переважали дві основні думки: рівність усіх громадян у праві на землю і рівність у розподілі за потребами.
У 1788 році відбулася посуха, занапастила урожай. У селах починалися бунти, які до 1789 взяли загрозливі розміри. Характер цих бунтів був скрізь однаковий – селяни, озброївшись вилами, сходилися в місто і там змушували землевласників, які привезли на ринок хліб, продавати його за зниженою ціною. Ці банди дали буржуазії привід в липні 1789 озброїти свою міську міліцію.
З квітня 1789 селяни почали грабувати замки і поміщицькі садиби, примушувати поміщиків відмовлятися від своїх прав, а з березня 1789 скрізь були припинені сплати повинностей.
За таких умов Париж не міг залишатися спокійним. Голод лютував в його передмістях, а наплив будинків, які шукають роботу, посилювався.
4 травня 1789 1200 народних представників, зібравшись у Версалі, були присутні в церкві Св. Людовика на молебні з нагоди відкриття Генеральних штатів, а на інший день король у присутності публіки відкрив засідання за участю буржуазії, народних представників, дворянства і духовенства. 17 липня депутати від буржуазії оголосили себе Національними Зборами. Представники королівської влади склали проект розпуску Зборів, але депутати буржуазії, підбадьорює загрозливим поведінкою паризького і версальського населення щодо королівського двору, стали проти цього проекту.
14 липня 1789 повстанцями була взята Бастилія. Під впливом цієї події в багатьох містах відбулися повстання: 18 липня – в Труа, 19 – у Страсбурзі, 21 – у Шербург, в Руані – 24, в Шобеже – 27. Інші здійснилися протягом наступних трьох-чотирьох місяців, поки Національні Збори 14 грудня 1789 не провів муніципальний закон, який встановив правління буржуазії в містах при незначній залежності від центрального уряду. 4 серпня 1789 на засіданні Національних Зборів дворяни і духовенство відмовилися від своїх привілеїв: від податкових вилучень, від десятини, від плати за «треби» (священні обряди), від права поміщицького суду. Були знищені всі особисті повинності без викупу.
Через кілька днів після взяття Бастилії Конституційний комітет Національних Зборів поставив на обговорення Декларацію прав людини і громадянина. Буржуазія таким чином проголошувала свою програму: юридична рівність перед законом і уряд, підпорядковане народу, існуюче тільки з його волі. Декларація заперечила права селян на землю і на революційну скасування повинностей кріпосного походження. Король рішуче відмовився затвердити Декларацію.
5 і 6 жовтня відбулися народні виступи з вимогами хліба. Народ увірвався в Версальський палац. Цим скористалося Національні Збори, щоб вимагати від короля затвердження Декларації прав людини.
У березні 1790 Національними Зборами було затверджено законодавство феодальних поміщицьких прав. Дворянству і духовенству були повернуті привілеї.
У період з 1790 по 1793 був прийнятий ряд декретів: 4 серпня 1789 – скасування в принципі феодального ладу і десятини; знищення власницького права землевласника стосовно особистості селянина, знищення поміщицького суду.
Від 5 по 11 серпня – часткове відновлення феодального ладу за допомогою постанов, розпорядчих викуп всіх феодальних повинностей, що мають яку б то не було цінність.
Наприкінці 1789 – на початку 1790 рр. пройшли виступи міських муніципалітетів проти повсталих селян.
У лютому, березні та червні 1790 були видані закони проти селян, які не платять феодальних повинностей. Це викликало нову хвилю селянських повстань.
1 жовтня 1791 було відкрито Національне законодавче Збори, що проіснувало до 1792 року.
10 серпня 1792 монархія впала, а незадовго до цього, 20 червня 1792, повстанці паризьких передмість напали на палац Тюїльрі. У липні 1793 була проголошена повна відміна феодальних повинностей без викупу.
11 серпня 1792, після повалення монархії, законодавче Збори прийняли кілька декретів, на підставі яких всякий непрісягнувшій конституції протягом двох тижнів священик підлягав засланні в Кайенну. Все майно емігрантів у Франції та в колоніях конфісковувалось і підлягало продажу дрібними частинами. Всяке розходження між незаможними і імущими громадянами було скасовано. Всі громадяни ставали виборцями при досягненні ними 21 року, і обираються в 25 років.
16-25 серпня 1792 прийнятий ще ряд декретів, за якими всякі переслідування за несплата феодальних повинностей припинялися. Всі феодальні і поміщицькі платежі, якщо вони не представляли собою сплати за що відбулася коли-небудь поступку земельної ділянки, скасовувалися без викупу.
Декретом 20 серпня дозволялося у випадку переходу землі до нового власника викуповувати порізно одноразові або річні платежі, якщо вони сплачувалися за користування землею. Були скасовані без винагороди всі церковні десятини, а також панщини. Був виданий декрет про розподіл общинних земель між громадянами.
Підсумки революції: повалення королівської влади, створення Конвенту, запровадження загального виборчого права, знищення феодальних прав.

Посилання на основну публікацію