Правління Володимира Мономаха в Києві (1113- 1125)

У квітні 1113 в Києві несподівано помер Святополк Ізяславич. Він не користувався повагою киян, прославився віроломством і пожадливістю. При ньому в кабалі у лихварів виявилися і князівські дружинники, і рядове торгово-ремісниче населення. Проте старша дружина бажала бачити новим князем сина Святополка. Але київське віче чинила намірам бояр, вважаючи, що київським князем мав стати Володимир Мономах. Натовп розгромив двір одного з бояр, а потім кинулася грабувати будинки лихварів і знищувати боргові розписки. Побоюючись розростання заворушень, київські бояри відправили гінців в Переяславль до Володимира Мономаха, правителю сильному і авторитетному в народі, із запрошенням на престол.

Князь Володимир Всеволодович, освічена людина і обдарований письменник, був онуком візантійського імператора Костянтина, прозваного Мономахом, тобто Єдиноборці. Коли йому виповнилося 3 роки, його по князівської традиції посадили на коня, а в 13 років батько відправив не по роках тямущого хлопчика правити Ростово-Суздальській землею. У 14 років він у складі війська Ярославичів взяв участь у військовому поході проти полоцького князя. У 17 років Володимир Всеволодович отримав у княжіння Смоленськ. Тут він проявив себе як жорсткий, але мудрий і справедливий правитель. У подальшому Володимир Мономах здобув популярність на Русі як натхненник і керівник багатьох походів проти половців, противник князівських усобиць. Київським князем Володимир Мономах став у віці 60 років, будучи вже навченим політиком.

Через кілька днів після свого вокняжения у Києві Володимир Мономах дав Русі новий звід законів – «Статут Володимира Всеволодовича». Новий закон значно полегшував становище різного роду боржників. Відтепер лихварі не мали права вимагати більш 20% понад взятої в борг суми. Закупам було дано право йти від свого пана, щоб заробити гроші і повернути купу. «Статут» заборонив перетворювати вільних людей у ​​холопів за борги.

Відпочинок Володимира Мономаха після полювання. Художник В. М. Васнецов

Володимир Мономах змусив підкорятися себе майже всіх руських князів. За найменший непослух карав силою. Своїх синів він розсадив по великих містах – Новгород, Смоленськ, Ростову, Суздаля.

У 1116 році Мономах організував новий великий похід проти половців, який очолив його син Мстислав.

Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава (1125-1132) стало часом відновлення єдності Давньоруської держави. Однак після смерті Мстислава знову почалися чвари. У ході запеклої боротьби за Київ князі, займаючи київський престол, проте зберігали за собою і свої колишні володіння.

Посилання на основну публікацію