Поява мануфактур в Росії

Нові явища в ремісничому виробництві створили передумови для розвитку підприємств нового типу – мануфактур. Вони були засновані на поділі праці та використанні ручної ремісничої техніки. Перша з російських мануфактур (Гарматний двір у Москві) виникла ще в кінці XV століття. У XVII столітті з’явилися казенні порохові мануфактури, Збройна, Золота і Срібна палати, Хамовний (ткацький) і Оксамитовий (шовковий) двір. Вони використовували примусову працю і забезпечували в основному армію і царське оточення. На внутрішній і зовнішній ринок свою продукцію вони майже не поставляли.
Досить великими були купецькі мануфактури, які виготовляли прядив’яні канати для потреб флоту (в основному продавалися за кордон). Крім Москви, центрами мануфактурного виробництва сталі Тульско-Каширський район і Урал. Тут виникали мідеплавильні і залізоробні заводи. Під Тулою трьох залізоробних заводу побудував в 1637 році голландський купець А. Д. Виниус. Тут були пушени перші в Росії доменні печі. Чимало було шкіряних мануфактур, а також соляних промислів.
Всього за XVII століття було створено близько 60 різних мануфактур. Однак в умовах відсутності великої кількості вільної робочої сили далеко не всі з них виявилися життєздатні. До кінця століття в країні налічувалося не більше 30 мануфактур. Проте саме в XVII столітті почалося мануфактурне виробництво, а з великих купців формувалися перші династії промисловців-підприємців – Нікітніковим, Светешнікова, Шорін, Філатьевимі, ​​Строганова, Демидови.

Посилання на основну публікацію