Поява грецьких колоній

«Велика грецька колонізація». З давніх часів греки заселили південь Балканського півострова, острови Егейського моря і узбережжя Малої Азії. Тут склався їхній світ, розвивалася їх культура. Але прийшов час, і світ цей виявився тісний. З VIII століття до н. е. багато елліни стали покидати рідні землі і спрямовуватися за море. Почалася епоха «Великої грецької колонізації», що тривала до VI століття до н. е. За цей час греками було засновано безліч колоній на узбережжі Чорного і Середземного морів. Всі вони стали самостійними полісами.

Одна з найважливіших причин колонізації полягала в тому, що Греція – країна невелика, вона не могла прогодувати швидкозростаюче населення. В далекі краї в надії знайти там своє щастя відправлялися розорилися хлібороби або діти бідняків, що мріяли про власний наділі землі. Нерідко за море переселялися і ремісники. Вони вважали, що там їхні вироби будуть користуватися великим попитом, ніж на батьківщині. Майстри сподівалися, що жителі заморських країн, що не вміли виготовляти гарний посуд, витончені прикраси та тонкі тканини, будуть охоче все це у них купувати. Їхали в колонії і купці. Вони розраховували швидко розбагатіти там, вигідно перепродуючи варварам товари, що доставляються з Греції. Серед переселенців-колоністів зустрічалися і люди, незадоволені порядками, що існували на батьківщині. Вони сподівалися, що життя в колонії буде влаштована краще і справедливіше.

Згадайте, які існують частині світу. У яких з них греки заснували свої колонії?

Життя в заморських колоніях. Люди, які збиралися вирушити на пошуки нових земель, насамперед вибирали собі керівника. Його називали «ойкіст» – «засновник». Потім вони спільно наймали кілька містких кораблів. На них вантажили необхідні речі, запаси продовольства, зброя та інструменти. Попрощавшись з рідною землею, колоністи піднімалися на борт і вирушали в дорогу. Знайшовши родючі і ніким не прикраса зайняті землі, вони висаджувалися на берег, з острова для пристрою нового поселення вибирали добре захищене місце зі зручною гаванню. Першим ділом навколо майбутнього міста зводили міцні стіни і лише потім починали будувати добротні кам’яні будинки.

Перебуваючи далеко від Еллади, в оточенні чужого їм світу варварів, елліни-переселенці намагалися влаштувати своє життя так, щоб все нагадувало їм про батьківщину. Колонії були справжніми острівцями грецької культури серед океану варварських племен, багато з яких жили в умовах первісного ладу.

З місцевими племенами елліни намагалися підтримувати мирні відносини. Вони налагоджували торгівлю, віддаючи за зерно, солону рибу, рабів і худобу вироби ремісників-колоністів або товари, привезені з Греції. Придбані товари переселенці потім відправляли в Елладу і там вигідно перепродували. Але основним заняттям колоністів залишалося землеробство. Переселенці збирали добрі врожаї і велику частину зерна вивозили до Греції. З часом колонії перетворилися на головного постачальника продовольства для Еллади.

Греки в Північному Причорномор’ї. Родючі землі Північного Причорномор’я здавна привертали грецьких переселенців. Вони заснували тут безліч колоній. Південне узбережжя Кримського півострова з його покритими лісом низькими горами, сухим жарким кліматом нагадували грекам їхню батьківщину. Тут вони заснували міста Феодосію, Пантікапей, Херсонес. Колонії Криму підтримували тісний зв’язок з Елладою. Звідти вони отримували вироби з металу, розписний посуд, вишукані тканини, прикраси, а також вино і олія. Все це колоністи продавали племенам скіфів, які населяли територію Криму. Скіфи віддавали за грецькі товари хліб, мед, віск, рабів. Грецькі поселенці намагалися підтримувати добрі стосунки зі своїми сусідами, Слава войовничістю. Всі скіфи від мала до велика були воїнами і ніколи не розлучалися зі зброєю: цибулею, дротиком і коротким мечем. Вони були природженими наїзниками і неперевершеними стрілками. Греків вражало їх вміння на повному скаку потрапляти стрілою точно в ціль.

Як ви думаєте, в чому були більше зацікавлені скіфи: воювати з греками або торгувати з ними? Чим це можна пояснити?

Єдність грецького світу. Всі греки, в тому числі і жителі найвіддаленіших колоній, вважали себе єдиним народом – еллінами. Їх об’єднували загальна культура, традиції і звичаї, дбайливо зберігалися навіть на краю грецького світу.

У далекому Пантікапеї та Херсонесі люди продовжували поклонятися тим же богам, що і в Греції. Елліни говорили на одній мові, читали одні й ті ж книги, розповідали дітям однакові міфи про богів і героїв. Грамоту, літературу та історію Еллади вчили по «Іліаді» і «Одіссеї» Гомера. Колоністи продовжували одягатися так само, як одягалися в Афінах і Спарті. Потрапивши на вулицю самого віддаленого грецького поселення, приїжджий еллін поринав в звичний світ. Тут все: будинки, храми, люди, їх одяг і мова – нагадувало: ти вдома, в Греції, і навколо тебе греки.

Підіб’ємо підсумки

Підстава колоній розширило межі еллінського світу, але скрізь греки зберігали свою культуру і звичаї, вважаючи себе частиною єдиного народу.

Варвари – так греки називали племена, які не говорили на грецькій мові.

VIII-VI століття до н. е. «Велика грецька колонізація».

Запитання і завдання

Коли відбувалася «Велика грецька колонізація»? Які її причини?
Розкажіть, як грунтувалися грецькі колонії і як жили переселенці.
Чим займалися жителі колоній, що вони вивозили з Греції, а що ввозили?
Поясніть, що дозволяло колоністам залишатися частиною єдиного грецького народу.

Посилання на основну публікацію