Повстання Степана Разіна – історія

Найбільшим народним виступом XVII століття стало повстання козаків і селян під проводом С. Т. Разіна.

Введення Соборне уложення 1649 року, розшук і розправа над швидкими селянами, розорення багатьох селян і городян вели до відтоку їх на околиці країни, насамперед на Дон. До середини 60-х років тут скупчилася велика кількість біженців із центральних районів країни. Бідними залишалися і багато місцеві козаки. Злиденне існування змусило 700 донських козаків на чолі з отаманом Василем Усом в 1666 році попрямувати у бік Москви з проханням прийняти їх на царську службу. Після отримання відмови мирний похід козаків переріс у повстання, в якому, крім козаків, взяли участь тисячі селян. Незабаром повсталі відійшли на Дон, де приєдналися до загонів Степана Тимофійовича Разіна.

Разін Степан Тимофійович (1630-1671) народився в заможній козацькій родині в станиці Зимовейской на Дону. Сучасники відзначали, що Степан мав не тільки великою фізичною силою, але і неординарним розумом і силою волі. Ці якості дозволили йому незабаром стати донським козачим отаманом. Неабиякі якості військового керівника Степан проявив у походах проти кримських татар і турків у 1661 – 1663 роках. Дипломатичний досвід Разін отримав у переговорах з калмиками, а потім і з персами. Будучи прихильником козачої «вольниці», Разін не міг погодитися з обмеженням свободи козаків, розпочатої Олексієм Михайловичем. Але останньою краплею, що переповнила чашу терпіння Степана, стала страта його старшого брата Івана, який дезертирував з діючої армії в 1665 році. Виступ Разіна проти царських властей стало після цього справою часу. У ході повстання 1670-1671 років Степан Разін постав в образі вкрай жорстокого вождя, чи не щадив не тільки ворогів, але і послухавшись його наказу козаків.

Перший етап виступу загонів Разіна (1667-1669) зазвичай називають «походом за сіряк». Це був похід повсталих «за здобиччю». Загін Разіна блокував головну господарську артерію півдня Росії – Волгу, захоплював торгові судна російських і перських купців. Повстанці захопили Яїцьке містечко, а потім здобули перемогу над перським флотом. Отримавши багату здобич, влітку 1669 Разін повернувся на Дон і влаштувався зі своїм загоном в Кагальницкий містечку.

Сюди почали звідусіль приходити тисячі знедолених. Відчувши силу, Разін заявив про похід на Москву, де він обіцяв «всіх князів і бояр і всі шляхетство (дворянство) російське побити».

Навесні 1670 року почався другий етап виступу Разіна. Повсталі з ходу захопили Царицин і підійшли до добре укріпленої Астрахані, що здалася без бою. Розправившись з воєводою і дворянами, повсталі сформували на колі уряд на чолі з отаманами Василем Усом і Федором Шелудяк.

Успіх повстанців послужив сигналом до переходу на бік Разіна населення багатьох поволзьких міст: Саратова, Самари, Пензи та інших. У числі учасників виступу були не тільки козаки та російські селяни, а й представники багатьох народів Поволжя: чуваші, марійці, татари, мордва. Більшість з них приваблювало в Разіна те, що кожного учасника виступу він оголошував козаком (т. Е. Вільною людиною). Загальна чисельність населення повсталих земель становила близько 200 000 чоловік.

У вересні 1670 повсталі обложили Симбірськ, але взяти його не змогли і відійшли на Дон. Каральну експедицію проти Разіна очолив воєвода князь Ю. Барятинський. Побоюючись розправи, заможні козаки схопили Разіна і видали його властям. Після тортур і суду керівник повсталих був четвертован.

Посилання на основну публікацію