Потсдамська конференція і закінчення Другої світової війни

З 17 липня по 2 серпня 1945 в Потсдамі проходила конференція за участю глав держав антигітлерівської коаліції – І.В. Сталіна, Г. Трумена і У. Черчілля (в ході конференції його змінив новий прем’єр К. Еттлі). Політика союзників щодо СРСР змінилася. Президент США Ф.Д. Рузвельт вважав можливим збереження відносин співробітництва з СРСР після завершення війни. Змінив його на посту президента Г. Трумен, впевнений, що США – наймогутніша держава світу, яка створила ядерну зброю, був прихильником жорсткого торгу. К. Еттлі, не володів досвідом Черчілля, був схильний сліпо підтримувати позицію США з усіх спірних питань.

Гострий конфлікт викликало обговорення складу післявоєнних урядів східно-європейських країн. США наполягали на включенні в них лідерів буржуазних партій. І.В. Сталін вважав, що ця позиція відображала бажання Трумена відтворити біля кордонів СРСР пояс недружніх йому держав. Однак, незважаючи на відмінності в позиціях, учасникам конференції вдалося дійти згоди з багатьох питань.

Загальні принципи політики щодо Німеччини включає чотири де-: демілітаризацію (ліквідацію збройних сил); декартелізації (розпуск промислових об’єднань, які виробляли озброєння); денацифікацію (ліквідацію залишків нацизму); демократизацію (перебудову політичного життя на демократичних засадах).

Були остаточно узгоджені питання кордонів у Європі. Польщі передавалися Сілезія і Померанія, а також частину Східної Пруссії. Було вирішено, що німецькому населенню цих земель нададуть право переселитися до Німеччини. СРСР зберігав за собою Прибалтику, Західну Україну та Західну Білорусію, Молдавію. СРСР отримував також частину Східної Пруссії (нині Калінінградська область) і Закарпатську Україну.

У Східній Європі відновлювалися кордони, що існували до початку німецько-італійської агресії. Рішення Мюнхенській конференції 1938 скасовувалися, Чехословаччина знову стала єдиним, цілісним державою. У колишні межі поверталися Угорщина, Румунія, Болгарія, Греція, Албанія. Італія позбулася всіх своїх колоніальних володінь.

З урахуванням величезних втрат, понесених СРСР у Великій Вітчизняній війні, було вирішено 50% репарацій, виплачуваних Німеччиною, направляти в Радянський Союз. І.В. Сталін пішов на поступки, погодившись на створення коаліційного уряду в Польщі на чолі з «лондонським» прем’єром.

24 червня 1945 в Москві відбувся Парад Перемоги, в якому брали участь представники всіх фронтів і родів військ, які брали участь у війні. Командував парадом маршал К.К. Рокоссовський, а приймав його маршал Г.К. Жуков. Це було урочисте і символічне завершення Великої Вітчизняної війни: до Кремлівської стіни були кинуті прапори і штандарти військ поваленого Третього рейху.

Згідно з раніше досягнутою домовленістю, Червона армія 9 серпня 1945 почала військові дії проти Японії. Незважаючи на атомні бомбардування Хіросіми і Нагасакі, здійснені США 6 і 9 серпня 1945, Японія продовжувала війну. Проте радянські війська під командуванням Р.Я. Малиновського, вірні союзницький обов’язок, розгромили японську Квантунську армію, розташовану в Маньчжурії та Кореї. 2 вересня 1945 на борту американського лінкора «Міссурі» було підписано акт про беззастережну капітуляцію Японії. Друга світова війна закінчилася.

Ссылка на основную публикацию