Пошук союзників у країнах «третього світу»

У ці роки валилася колоніальна система, йшло освіту десятків нових держав. СРСР прагнув поширити свій вплив на Африку та Азію. У 1956 р нове керівництво Єгипту націоналізував Суецький канал, що належав англо-французької компанії. У жовтні 1956 Ізраїль, Англія і Франція почали військові дії проти Єгипту. Величезні ю роль в їх припинення відіграла позиція радянського керівництва, яке було готове надати військову допомогу Єгипту для відбиття агресії. Це стало початком тісного зближення СРСР з арабськими країнами Близького Сходу.

Одночасно розвивалося економічне співробітництво з Індією, Індонезією та іншими країнами. СРСР надавав їм допомогу в будівництві промислових і сільськогосподарських об’єктів, підготовці кадрів. Символами найбільших будівництв стали металургійний завод в Бхілаї (Індія) і Асуанська гребля в Єгипті. У Москві був відкритий Університет дружби народів ім. Патріса Лумумби (політичний діяч Конго), де навчалися, в основному, студенти з країн «третього світу».

СРСР рішуче підтримав Рух неприєднаних країн, співголовами якого були Індія і Югославія. Авторитет СРСР в країнах «третього світу» значно зріс. Але економічна і військова допомога цим країнам, даючи певний політичний ефект, не завжди була співмірна з реальними можливостями радянської економіки.

Посилання на основну публікацію