Положення середньовічних міст до 11 століття

Однак не слід складати собі перебільшеного уявлення щодо важливості цих міських громад протягом перших століть середньовічного періоду: вони були більш численні, ніж значні, і не були, ймовірно, ні густо населені, ні дуже багаті. При низькому рівні культури міста не можуть розвиватися: велике місто може жити лише обміном предметів свого виробництва на їстівні припаси, яких він не виробляє і які доставляються йому з боку. Немає торгівлі – немає і великих міст. Між тим, у V-Х ст. торгівля обмежувалася лише необхідним мінімумом, виключаючи короткочасний розквіт при Карлі Великому. Тільки берега Середземного моря не переставали посещаться купцями, і зносини між Провансом, Італією, Грецією і Сходом ніколи не припинялися зовсім, тому в містах цієї привілейованої смуги, мабуть, збереглися і торговий клас, і відома ступінь добробуту. В інших місцях торгівля майже всюди зникла, так як не знаходила ні необхідної для неї безпеки, ні центрів обміну. Кожен маєток в Середні століття жило саме по собі, само задовольняло майже всі свої потреби, обробляло для свого вживання залізо, дерево і шерсть, виробляло хліб; так само мали надходити і міста: це були сільські містечка, і городяни були селянами, що обробляли околиці середньовічного міста. Притому, не було необхідності їх розвитку: королі, вельможі, галло-римські і німецькі власники воліли жити в селі; міста перестають бути ареною великих подій.

Важко уявити собі, чим були тоді міські поселення і що представляли собою мешканці виникали середньовічних міст. Нові містечка тіснилися навколо замку, абатства або церкви; стародавні міста, колись вельми обширні, знищували свої старі передмістя і скупчуються, щоб у разі нападу площа, яку довелося б захищати, була менша. Так, в Парижі, Бордо, Евре, Пуатьє, Сансі нині знаходять руїни римських пам’ятників за огорожею стін, яку влаштували собі ці міста в епоху нашестя. Всі виникали середньовічні міста в міру можливості оточували себе укріпленнями, зубчастими стінами і ровами і усеівалі своїми контрескарпи пастками, засіками і частоколами. Усередині міст населення, хоча і нечисленне, мало жити в тісноті, і це відбилося на архітектурі будинків. Римське житло розташовувалося в ширину, мало всередині великий двір, атріум, і було взагалі дуже невисоко; тепер атріум зникає, забудовується, і дах підноситься над цілим рядом поверхів, збудованих, може бути, вже з виступами, щоб зберегти ще більше місця. Окрасою виникали середньовічних міст служать лише пам’ятники, які залишилися від часів римського панування, якщо тільки їх не вжили для яких-небудь екстрених потреб

Посилання на основну публікацію