Політика «воєнного комунізму»

Причини громадянської війни:
– Затяжна криза російського суспільства;
– Соціально-економічна криза;
– Захоплення влади більшовиками;
– Ідейні та політичні протиріччя.
Учасники війни: більшовики (червоні), білий рух (білі), селянський рух.
Програма більшовиків:
– Політика «воєнного комунізму»;
– Націоналізація промисловості;
– Загальна трудова повинність;
– Продрозкладка (вилучення по «твердим» цінами надлишків продуктів харчування);
– Натуроплата і зрівнялівка;
– Заборона приватної торгівлі та найманої праці;
– В майбутньому побудова безкласового комуністичного суспільства.
Програма білого руху:
– Відновлення приватної власності;
– Свобода підприємництва;
– Бачення Росії як конституційної монархії чи буржуазно-демократичної республіки;
– Бажання повернути представників старої еліти владу і дореволюційні підвалини.
Військовий комунізм:
Кінець 1917 – початок 1918 рр. – Націоналізація великої промисловості і банків, введення робітничого контролю, створення центрального плануючого органу.
1918, 27 липня – введення класового продовольчого пайка (продовольче забезпечення в залежності від категорії).
1918, 10 грудня – введена загальна трудова повинність (Кодекс законів про працю).
Громадянська війна і інтервенція:
1918, 6 березня – висадка англійців в Мурманську.
1918, квітень – висадка японців (потім англійців і американців) у Владивостоці.
1918, травень – Німеччина захоплює Крим, Чорноморський флот затоплений біля Новоросійська.
1918, 29 травня – постанову про примусовий набір в Робітничо-селянську Червону армію.
1918, 10 липня – V Всеросійський з’їзд Рад приймає Першу Радянську конституцію (форма держави – федерація; назва – РРФСР; політичний режим – диктатура пролетаріату).
1918, 15-16 липня – вбивство царської сім’ї.
1918, 2 вересня – постанова ВЦВК про перетворення Радянської Росії у військовий табір. Створення РВС (Реввійськради – очолив Л. Д. Троцький).
1918, 5 вересня – Декрет про червоний терор (після замаху на Леніна Фанні Каплан 30 серпня: масові розстріли, заручники, концтабори).
1918, осінь – Червона армія захоплює Казань, Сизрань і Самару.
1918, 18 листопада – встановлення в Омську військової диктатури (формування уряду А. В. Колчака).
1918, 24 грудня – війська Колчака захоплюють Перм.
1919, січень-лютий – польські війська займають території в Литві та Білорусі, залишені німцями. Початок радянсько-польської війни.
1919, 4 березня – наступ військ Колчака в Поволжі.
1919, кінець квітня – контрнаступ Червоної армії в Поволжі, колчаківцями відкинуті до Уралу, серпень 1919 – Червона армія захопила Урал.
1919, 3 липня – початок походу Добровольчої армії на Москву (А. І. Денікін – з 1918 р Добровольча армія контролювала Південну Україну, Дон, Кубань, Північний Кавказ).
1919, осінь – Добровольча армія захопила Курськ, Воронеж, Орел; облога Тули.
1919, вересень – наступ на Петроград армії Н. Н. Юденича.
1919, жовтень-листопад – наступ Червоної армії на Денікіна (20 жовтня – Орел, 24 жовтня – Воронеж). До весни 1920 Добровольча армія була відкинута на південь, зосередилася в Криму. Керівництво перейшло до барону П. Н. Врангеля.
1920, 25 квітня – наступ польських військ в Білорусі та Україні (7 травня – Київ).
1920, 5 червня – контрнаступ Червоної армії на польському фронті (12 червня – Київ, 13 серпня – підійшли до Варшави – М. Н. Тухачевський).
1920, серпень-жовтень – «Чудо на Віслі» – контрнаступ польських військ, окупація Західної України, Західної Білорусі, Східної Литви.
1921, березень – підписання Ризького мирного договору.
1920, осінь – захоплення Криму Червоною армією.
1922, 25 жовтня – остаточне встановлення Радянської влади на Далекому Сході.
Підсумки:
– Зруйнована промисловість;
– Скорочення населення в результаті еміграції і військових дій;
– Масові селянські виступи в різних регіонах, страйки у промислових центрах, голод у Поволжі (сер. 1920 – поч. 1921 рр.);
– Зростання бюрократизації управлінського апарату при слабкої керованості соціально-економічної сфери в цілому.

Посилання на основну публікацію