Політика Горбачова Михайла Сергійовича

Горбачов, Михайло Сергійович народився 2 березня 1931 Місце народження – село Привільне Ставропольського краю. Виходець із сім’ї селян, він вже під час навчання в школі опанував професію комбайнера. Закінчив школу зі срібною медаллю, після чого зміг поступити в МГУ на юридичний факультет. Будучи студентом, він познайомився з Раїсою Титаренко. Вона відома сьогодні як Раїса Горбачова – дружина першого і єдиного президента СРСР.

Незабаром після початку навчання Горбачов став главою комсомольської організації факультету. Михайло Горбачов біографія якого в своєму початку була схожа на біографію багатьох радянських людей, вступив на шлях до влади. Ще, будучи студентом, Горбачов став членом КПРС. У 1955 році, закінчивши навчання, отримав призначення на посаду секретаря Ставропольського міськкому комсомолу. Аж до 1967 р він займав серйозні керівні пости в крайовому комітеті комсомолу. Продовживши свою освіту, закінчив заочно Ставропольський сільськогосподарський інститут, отримавши спеціальність економіст – агроном.

Горбачов побудував успішну кар’єру в партії. Позитивно позначилися на його репутації і високі врожаї. Він чимало зробив для впровадження більш раціональних методів праці в сільському господарстві. Однак уже Демократичної Республіки після 1978 року його життя пов’язане тільки зі столицею СРСР. Він займається проблемами сільського господарства вже в масштабах країни, будучи секретарем ЦК.

Варто сказати, що шанси Горбачова на отримання вищої влади були зовсім не великі. Але, ціла низка смертей вищих керівників партії, що припала на першу половину 80-х змінила ситуацію. Отримавши підтримку секретарів ЦК (Лігачов, Рижков), молодих лідерів комуністичних організацій і впливових членів Політбюро, Горбачов почав боротьбу за владу, яка увінчалася успіхом в 1985 році, саме тоді стався прихід до влади Горбачова.

Реформи Горбачова мали покінчити із застоєм в економіці. Однак багато хто з них не були в достатній мірі продумані. Найбільш гучний резонанс викликали такі дії як прискорення, обмін грошей, введення госпрозрахунку. Велика частина населення сприймала ці реформи якщо не з ентузіазмом, то з певним розумінням. Однак сухий закон Горбачова викликав загальне невдоволення і різке неприйняття. До речі, цей закон мав дію, абсолютно протилежне тому, на яке сподівалися його творці. У країні з’явилася підроблена горілка. А практика самогоноваріння поширилася повсюдно. У 1987 році сухий закон скасували. Однак підроблена горілка і самогонні апарати нікуди не зникли.

Перебудова Горбачова запам’яталася людям не тільки як період ослаблення цензури, але і як складний час, коли, в силу не продуманої внутрішньої політики, достаток основної маси радянських громадян помітно знизився. У Нагірному Карабаху, Грузії, Баку розгорілися міжнаціональні конфлікти. Республіки Прибалтики вже в ті роки взяли курс на відокремлення від СРСР. Зовнішня політика Горбачова отримала назву «політики нового мислення». Завдяки їй міжнародна напруженість спала.

Пост Голови Президії Верховної Ради Горбачов зайняв в 1989 р У 1990-му він стає президентом СРСР. Горбачову присуджується Нобелівська премія миру за величезний внесок у зниження міжнародної напруженості. Однак Радянський Союз в той період знаходився в глибокій кризі. Після путчу в серпні 1991 року країна перестала існувати. Були підписані Біловезькі угоди, а Горбачов подав у відставку. Час правління Горбачова сьогодні оцінюється по-різному.

Повідомлення про те, що Горбачов Михайло Сергійович помер, з’явилося в мережі 22 травня 2012 року. Але інформація про смерть Горбачова явно виявилася перебільшеною. Адже спростував її сам Михайло Сергійович. Похорон Горбачова так і не відбулися.

Посилання на основну публікацію