Політична система Русі

Рубіж XIII-XIV століть – це час найбільшого роздроблення Північно- Східної Русі. Але між князями існувала чітка система підпорядкованості. Головним був великий князь володимирський, який призначався Золотою Ордою з представників владимирско-суздальської династії. За ним зберігалося і власне князівство. Носити титул великого князя володимирського було дуже почесно. Великі князі володимирські підтримували стосунки із Золотою Ордою, збирали ординську данину, були суддями в суперечках руських князів. До того ж в їх розпорядженні були багаті і родючі володимирські землі та право на князювання в Новгороді Великому. Тому князі якими способами прагнули отримати ярлик на володимирське князювання.

Згадайте, які обов’язки несли перед Ордою князі.

Найсильніші князівства – Московське, Тверське, Суздальсько-Нижегородської і Рязанське – іменувалися великими, а їх князі носили титул великих князів незалежно від того, займали вони володимирський престол чи ні. Великими центрами були Новгород і Псков, де утвердилися республіканські порядки.

Взаємовідносини між князями регулювалися особливими договорами. Якщо князі домовлялися як рівноправні сторони, вони називали себе «братами». Якщо один князь визнавав іншого найсильнішим або приймав його заступництво, він називав найсильнішого «батьком» або «братом найстаршим», а себе – «молодшим братом».

У кожному великому князівстві існували удільні князівства, які виділялися синам великого князя. Удільні князі управляли своїми землями самостійно, але у зовнішній політиці вони повинні були діяти заодно з великим князем.

Посилання на основну публікацію