Початок Великої Вітчизняної війни

Почався період вимушеної оборони.

У перші тижні війни в єдине ціле сплелися героїзм і плутанина. Багато воїнів – прикордонники, льотчики, артилеристи, танкісти – проявили справжню мужність. Рано вранці 22 червня, пішовши на таран, загинули льотчики-винищувачі Іван Іванов та Леонід Буте-лін. До останнього патрона билися багато прикордонні застави. До 20 липня героїчно боровся в оточенні гарнізон Брестської фортеці під командуванням майора П.М. Гаврилова і полкового комісара полковника Е.М. Фоміна.

Незважаючи на мужність окремих частин, багато з’єднання Червоної Армії були оточені противником. Спроби командування Червоної Армії перейти в контрнаступ в більшості випадків терпіли крах. На сьомий день війни фашисти зайняли Мінськ. 1 липня була залишена Рига, 9 липня – Псков. Виникла загроза Ленінграду. До 11 липня ворог знаходився в 20 км від Києва. 10 липня почалося Смоленська битва.

Через місяць бойових дій Червона Армія втратила близько мільйона людей, у тому числі 725 тис. Полоненими. Не вдалося вивезти з прикордонних територій величезні запаси військового спорядження і боєприпасів. До осені 1941 р війська Німеччини та її союзників окупували Карелію, Естонію, Латвію, Литву, Білорусію, Молдавію, значну частину України і Криму, частина території Російської Федерації. У середині вересня 1941 на лівому березі Дніпра була оточена фашистами Київська угруповання Південно-Західного фронту під командуванням генерал-полковника М.П. Кирпоноса. В фашистський полон потрапило понад 650 тис. Червоноармійців, а командувач фронтом загинув у бою. 19 вересня 1941 Київ був залишений. До листопада 1941 ворог захопив території, на яких до початку війни проживало близько 40% населення країни, видобувалося понад 60% вугілля, виплавлялось майже 70% чавуну і 60% сталі, вироблялось майже 70% алюмінію, міді, марганцю; 50% хліба, м’яса і 80% цукру.

Значна частина промислового потенціалу, який неймовірним напруженням створили в роки передвоєнних п’ятирічок, була втрачена в перші місяці війни. Разом з тим вже в перші тижні і місяці війни відбувалися події, які ламали план «Барбаросса». Серед них: оборона Лієпаї (23-29 червня), Таллінна (5-28 серпня), Моонзундских островів (7 вересня – 22 жовтня), Києва (7 липня – 21 вересня), Одеси (5 серпня – 16 жовтня), Смоленська битва (10 липня – 10 вересня). Незважаючи на втрату близько 50 кораблів, основним силам Балтійського флоту вдалося здійснити перехід Таллінн – Кронштадт, вивізши десятки тисяч людей і вантажі. У серпні радянські бомбардувальники з Моонзундских островів здійснили дев’ять нальотів на Берлін та інші військово-промислові центри Німеччини. Під Ленінградом оборона на Лужском рубежі зірвала план захоплення міста до 20 серпня. До вересня на рубежі державного кордону 1939 зупинилася фінська армія. У серпні частини Червоної Армії під командуванням Г.К. Жукова розбили німецькі війська в районі Єльні.

Гітлерівський план блискавичної війни розбився об героїчний опір Червоної Армії і всього радянського народу.

Начальник німецького генштабу Ф. Гальдер вже 29 червня записав у щоденнику: «Упертий опір російських змушує нас вести бій за всіма правилами наших бойових статутів. У Польщі та на Заході ми могли дозволити собі відомі вольності і відступу від статутних принципів; тепер це вже неприпустимо ».

Посилання на основну публікацію