Початок розпаду первісного суспільства

У родових громадах і племенах починають виділятися старійшини і вожді – люди, які вибиралися усіма общинниками, керували колективними роботами, контролювали обмін з іншими племенами, стежили за тим, щоб ніхто не порушував усталені порядки, щоб всі виконували релігійні обряди. Вожді піднімали одноплемінників на захист від ворогів, очолювали військові походи. Таким чином, старійшини і вожді управляли своїми одноплемінниками.

З появою вдосконалених знарядь праці окремі сім’ї могли вести господарство самостійно. Родові узи слабнуть. На зміну родовій общині приходить сусідська (територіальна). У такій громаді людей об’єднує не кровну спорідненість, а спільне проживання на певній території.

Племена, які мають тісні господарські зв’язки, об’єднуються в союзи племен. На чолі союзу племен стають люди, для яких управління та захист своєї землі є головним заняттям, – правителі. Всі ці зміни призводять до поступового розпаду первісного суспільства і до появи нової форми організації життя людей. На зміну родоплемінної організації приходить держава.

Посилання на основну публікацію