Початок російського парламентаризму

Жителі Росії, прямуючи в лютому – березні 1906 на виборчі дільниці, розраховували, що Державна дума допоможе вирішити найважливіші проблеми країни. Вибори принесли успіх кадетам: вони отримали найбільшу кількість місць (див. Таблицю). Досить багато мандатів дісталося і селянським депутатам, які об’єдналися в трудову групу. Решта загальноукраїнські та місцеві (національні) політичні сили мали в Думі групи, що не перевищували трьох десятків людей.

Робота першого російського парламенту почалася 27 квітня 1906 Головою Думи був обраний один з лідерів кадетської партії С. А. Муромцев. Народні представники висловлювалися за подальшу демократизацію виборчої системи і держави в цілому. Вони почали боротьбу за розширення владних повноважень самої Думи. В першу чергу, депутати виступили з ідеєю встановлення свого контролю за діяльністю виконавчої влади. «Ми бажаємо бути господарями, розпорядниками країни і вимагаємо відповідального народного міністерства (уряду. – Авт.) З народних представників: ніяке інше міністерство не може бути терпимо – або ми, або вони», – заявив один з членів Думи.

Вимога думців було відкинуто урядом. Депутати, у свою чергу, висловили недовіру кабінету міністрів і висловилися за його відставку.
Між представницькою і виконавчою владою виникла гостра ворожнеча. Вона ще більш посилилася після того, як під час обговорення аграрного питання кадети виступили за часткове відчуження поміщицьких земель за викуп, а трудовики зажадали введення зрівняльного землекористування. Консерватори перейшли в атаку: уряд категорично відкинув ідею наступу на майнові права поміщиків. 8 липня 1906 указом імператора I Державна дума була розпущена.
Депутати закликали населення не давати «ні копійки в казну, жодного солдата в армію», поки Дума не буде скликана знову. Моряки фортець Свеаборг і Кронштадт підняли збройні повстання. Деякий час по тому влада оголосила про скликання II Думи.
Підведемо підсумки
Таким чином, в ході першої революції почалося перетворення Російської імперії з самодержавного держави в конституційну монархію. Під натиском революційного руху імператор дарував населенню громадянські права і свободи, в країні виникла система політичних партій, нові громадські організації.

Посилання на основну публікацію