Початок промислового перевороту

Зміни в сільському господарстві були тісно пов’язані з почався в другій половині XVIII ст. в Англії промисловим переворотом. Мануфактурний період у розвитку промисловості підготував умови для організації масового виробництва, появи нових технічних удосконалень і накопичення капіталу. Центрами промислового виробництва були бурхливо розвивалися міста.
Промисловий переворот в Англії почав набирати силу з винаходом машин і виникненням фабрик – великих капіталістичних підприємств. Як і на мануфактурі, тут існував поділ праці, але фізична праця людей замінювався машинним. Продуктивність праці і якість виробів підвищувалися в кілька разів, а їх вартість знижувалася. З 1785 по 1850 р виробництво тканин в Англії виросло в 50,6 рази, а ціна знизилася в 5,5 рази. Щорічне зростання виробництва в бавовняної промисловості в 2 рази перевищувало зростання виробництва в металургії і більш ніж в 10 разів перевершував аналогічні показники на мануфактурних підприємствах з переробки вовни. Це призвело до швидкого зростання попиту на продукцію бавовняної промисловості. Тканини стали доступні для незаможних верств населення, які раніше не мали більше однієї зміни одягу.
Винахідником першого прядильної машини був Дж. Харгрівс. Створену в 1765 р механічну самопрялка він назвав ім’ям своєї дочки – «Дженні». Ця машина, з якої міг впоратися і дитина, заміняла роботу восьми веретен. Швидкий розвиток промисловості було б неможливо без іншого найважливішого винаходу – універсального двигуна, який приводив би в рух машини, дозволяючи їм не залежати від енергії вітру або води. Таким двигуном стала парова машина Дж. Уатта. Спочатку пристрою такого роду використовувалися тільки для викачування води з вугільних шахт. Однак винахід Уатта, який запропонував спосіб перетворити вертикальні руху під обертальні, дозволило застосовувати парові машини в металургії, в прядильном виробництві, для приведення в рух парових ткацьких верстатів.
Застосування машин дозволило широко експлуатувати дешевий жіноча і дитяча праця. Тільки в 40-і рр. XIX ст. в Англії з’явилися перші постанови уряду в галузі регулювання заробітної плати, тривалості робочого дня, дитячої праці та нічної роботи.
Парові двигуни застосовувалися при виробництві чавуну і сталі, які були необхідні для створення паровозів, машин і деталей для них, сталевих конструкцій для будівництва, залізничних рейок, судів та мостів. У районах видобутку кам’яного вугілля і руди будувалися великі металургійні підприємства, на яких працювали сотні робітників. Менш ніж за півстоліття, з 1806 по 1850 р, виробництво чавуну в Англії зросла майже в 10 разів. Країна стала найбільшим виробником чорних металів у світі. Обсяг виробництва чорних металів, розвиток важкої промисловості були показниками переходу тієї чи іншої країни до індустріальної економіці.

Застосування парових машин дозволило створити нові транспортні засоби. У 1807 р американець Р. Фултон поставив двигун Уатта на корабель. Так з’явився пароплав. Винахід паровоза, який в 1825 р був створений англійцем Дж. Стефенсоном, дало можливість не тільки перевозити будь-які вантажі на далекі відстані, але і не залежати від примх природи. Вже до 1840 в Англії було побудовано близько 7 тис. Км залізниць. До кінця XIX в. загальна протяжність сталевих магістралей у світі досягла 790 тис. км.
Інтенсивна прокладка залізниць різко збільшувала попит на залізо та інші будівельні матеріали, створювала нові робочі місця. Тепер навіть найвіддаленіші райони землі стали доступними для торгівлі.
Завдяки парового транспорту промисловість вчасно і в достатній кількості отримувала сировину і могла забезпечити безперебійний збут продукції. Нові види транспорту стали рушійною силою економічного зростання. Вони також відіграли велику роль у міграціях населення, у забезпеченні районів індустріального зростання робочою силою. Так, в останній третині XIX в. кількість іммігрантів з Європи та Азії в США склало 10 млн чоловік. Число європейців, що знімалися щорічно з насиджених місць у пошуках кращої долі, з 10 тис. В 1830-і рр. зросло до кінця століття до 1,5 млн.
Промисловий переворот дозволив країнам Заходу, який набрав індустріальну фазу розвитку, різко вирватися вперед.

Посилання на основну публікацію