Початок політичних реформ СРСР

До 1987 керівники країни визнали, що економічні реформи повинні бути доповнені політичними. У січні 1987 на пленумі ЦК партії Горбачов і його команда заявили про рішучість продовжувати перетворення, які тепер отримали назву – «курс на перебудову». З цього моменту на передній план вийшла завдання «демократизації всіх сторін життя радянського суспільства», реформування всіх політичних інститутів і на цій основі створення нової моделі суспільства – «соціалізму з людським обличчям». Був висунутий новий гасло «Більше демократії, більше соціалізму!» Демократизація, за задумом Горбачова, повинна була привести до здорової конкуренції у всіх сферах життя. У засобах масової інформації почалися дискусії про азлічних типах ринкових відносин при соціалізмі. Провідні економісти країни (Абалкін, Буніч, Попов, Шмельов та ін.) Виступали за впровадження госпрозрахунку на основі самофінансування, самоокупності та самоврядування підприємств. Господарями підприємств повинні були стати трудові колективи. Наріжним каменем реформи були прийняті в 1987-1988 рр. закони про державне підприємство і про кооперацію. Закон про індивідуальну трудову діяльність дав можливість розвиватися приватник) 7 в багатьох галузях виробництва. У грошовий оборот вводилися кошти «тіньової» економіки. Але ці кроки не зачіпали основ сформованої в колишні роки адміністративно-командної системи економіки.

У країні відсутня ринкова інфраструктура (банки, біржі, кредитна система, торгові посередники), продукція багатьох підприємств не користувалася попитом. Право підприємств підвищувати зарплату, встановлювати ціни на свою продукцію, обналичивать безготівкові кошти в умовах відсутності конкуренції призвели до зростання інфляційних процесів і дефіциту товарів. Почалися перебої в торгівлі товарами повсякденного попиту: милом, пральним порошком, сигаретами, сірниками та ін. Приватна і кооперативна діяльність душилася високими податками. Сподіваючись на відновлення кон’юнктури нафтового ринку і на успіх реформ, Горбачов став брати кредити у країн Заходу. Якщо в 1985 р заборгованість СРСР по кредитах становила 27,2 млрд дол., То в 1988 р – вже 40800 млн дол., Що ще більше погіршило економічну ситуацію в країні.

Посилання на основну публікацію