Планування середньовічного міста

Середні століття – один з найскладніших періодів історії людства, назавжди залишив сліди на тілі планети. Особливо чітко спадщина темних віків видно у вигляді, плануванні, та й у самій мережі міст Європи і деяких інших країн. Це неймовірне, небезпечне, суперечливий час запам’яталося людям не тільки пожарищами воєн, стратами єретиків і епідеміями, які перетворювали в пустирі міста і графства, а й довгим, копіткою працею майстрів, які створювали кам’яне велич готичних соборів, блискучі блакиттю купола мечетей, казково красиві індійські храми, ратуші і палаци – словом, все те, чим ми сьогодні захоплюємося, що ми бережемо, бажаючи залишити нащадкам.

Європейські міста 11 – 13 століть

Географічне положення, структуру і характер забудови середньовічних міст визначив ряд значущих чинників. Перше, про що варто згадати – мережа укріплень, що залишилися ще з часів панування Римської імперії. Так само значимі були поступово розвиваються торгові шляхи: вони зв’язали між собою не тільки європейські міста, а й Схід. Саме торгівля з східними країнами визначила вектори розвитку основних торгових шляхів і значно вплинула на становлення середньовічного міста. Головний морський торговельний шлях пов’язував Константинополь і країни Леванту з Генуєю і Венецією.

Слід також зазначити, що на планування, зовнішній вигляд і формування середньовічного міста вплинули війни, які практично не припинялися. Абсолютна більшість середньовічних міст не могли пишатися своїм благоустроєм: там не було ні каналізації, ні водопроводу, немощені вулиці швидко перетворювалися в болота липкою бруду. До речі про неї. Саме бруд, жахливий санітарний стан середньовічних міст сприяло таким частим в них епідемій.

Міста епохи Відродження. Італія, 14 – 15 ст

Перед Великими Географічними відкриттями найбільшими в Європі були італійські міста, що стояли на найголовніших торгових шляхах між Сходом і Заходом. Венеція 15 століття налічувала 200 тисяч жителів, мала величезним флотом і розвиненою за багатьма напрямками (книги, суднобудування, ювелірні вироби) промисловістю. Один-єдиний місто в той час означав більше для Європи, ніж вся Німеччина.
Міста Італії, більшість жителів яких було зайнято в процесі перевезення і купівлі – продажу товарів, не дуже хотіли об’єднуватися. Папа Римський, в свою чергу, не володів достатньою для цього владою і силою.

Саме італійські міста, перші на планеті стали на шлях розвитку капіталізму, почали в 13 – 14 ст Епоху Відродження – найбільший прогрес людської історії. Буржуазія, все вище піднімає голови, висувала шквал революційних ідей і нововведень. Розвиток економіки супроводжувалося жорстоким протистоянням між бідними і багатими, дворянами і буржуа, між містами-державами і лігами міст. У горнилі цього жорстокого часу виковувався нова людина дії: сміливий, рішучий, розумний і мужній, він свято вірив у безмежність можливостей людини розумної.

Посилання на основну публікацію