Південна Русь, Галицько-Волинське князівство

Спочатку за часів князювання Ярослава Осмомисла в 1160-1180 роки Галицьке князівство досягає нормалізації відносин всередині князівства. Між боярами, віче і князем досягнуто згоди, свавілля боярських громад проходить. Ярослав Осмомисл для забезпечення собі підтримки, одружується з дочкою Юрія Долгорукого – княгині Ользі. При його правлінні Галицьке князівство досягає достатньої потужності.

Після його смерті в 1187 році до влади прийшов онук Володимира Мономаха – Роман Мстиславич. Спершу він підпорядковує Волинь, створює міцне Галицько-Волинське князівство, а потім захоплює Київ. Об’єднавши всі три князівства, він став правителем величезної держави, рівного за площею з Німецькою імперією.

Його син Данило Галицький також був впливовим політичним діячем, що не допустили роз’єднання князівства. Князівство активно брало участь в міжнародній політиці, маючи безліч відносин з Німеччиною, Польщею, Візантією та Угорщиною. За типом правління, воно нічим не відрізнялося від ранньофеодальної монархії в Європі.

Посилання на основну публікацію