Піднесення великокнязівської влади

Створення єдиної держави з центром у Москві означало, що тепер на Русі був один правитель – єдиний великий князь, представник московської династії Рюриковичів. Іван III всіляко прагнув підкреслити своє особливе положення.

У 1467 році померла перша дружина Івана III – товариські княжна Марія. У 1472 році він одружився з племінницею останнього візантійського імператора Софії Палеолог. Як ми знаємо, Візантійської держави вже не існувало. Тому, одружившись на грецькій царівні, московський князь ставав як би наступником візантійської династії. Він зробив гербом своєї держави двоголового орла – символ Візантійської імперії.

Іван III прийняв новий титул – государ всієї Русі. Він проголосив себе самодержцем, підкреслюючи тим самим, що він тримає землю сам, т. Е. Не підкоряється ніякої іншої влади (малася на увазі перш за все влада ординських ханів). На урочистих прийомах Іван III став з’являтися зі скіпетром і державою – символами верховного правління. Його голову вінчала великокнязівська корона – шапка Мономаха, він оточував себе пишним двором. З’явилися придворні чини конюшого, постельничего. У придворних церемоніях Івана III на візантійський манер починають іменувати титулом царя. Вводиться ритуал цілування государевої руки.

Посилання на основну публікацію