Перша поява слов’ян

Велике німецький рух лише злегка торкнулося Східної Римської імперії, але зате у неї з’явилися інші небезпечні вороги: в Європі це були слов’яни, в Азії – перси. Після того, як німецькі народи рушили в межі імперії, на залишені ними місця почали переселятися слов’янські племена. Та ж дунайська межа, через яку проникли в імперію встигають, стала піддаватися небезпеки і з боку з’явилися сюди слов’ян, до яких тут з самого ж початку приєдналися, крім того, болгари, народ тюркського походження, що жив раніше на середній течії Волги. (В VII ст. На середньому Дунаї з’явилися ще авари туранського походження). Візантії було не мало клопоту з новими дунайськими сусідами. Проти слов’ян будувалися фортеці; іноді слов’ян розбивали і винищували, іноді від них відкуповувалися, іноді ж масами поселяли на Балканському півострові і навіть у Малій Азії. Особливо багато слов’ян поселялося на Балканському півострові в IX ст., Коли, за вираз імператора Костянтина Багрянородного, «ославянилась» вся країна аж до південної Греції. Взагалі тільки пізніше вдалося деяким слов’янським племенам заснувати, подібно німцям, свої держави, які, однак, не в силах були оволодіти всіма європейськими областями, імперії.

Боротьба Візантії з персами

Іншим ворогом Візантії була Персія [1]. Сучасником Юстиніана перською престолі був розумний і заповзятливий Хосров I [Ануширван], який нападав на азіатські провінції імперії в Сирії і з боку Кавказу. Юстиніану доводилося і тут охороняти цілість імперії і грошима, і силою зброї. Герой вандальской і вестготской війн, Велизарий, з успіхом водив візантійські війська і проти перських полчищ. При наступників Юстиніана справи з персами пішли гірше. У першій половині VII ст. Хосров II опанував Сирією з Єрусалимом і Малою Азією (614) і погрожував самій столиці імперії, на яку зробили напад і авари. Це небезпечне нашестя на Візантію було, втім, відображено імператором Іраклієм (610 – 641), що завдало персам ряд поразок. Ще не встигли вони від цього оговтатися, як на історичну сцену виступили нові завойовники – араби, які одночасно підкорили перське царство і відняли у Візантії Месопотамію, Сирію і Єгипет.

Посилання на основну публікацію