Перебудова в СРСР

Ця тема близька багатьом, так як наші батьки народилися або жили в період перебудови. Події тим чи іншим чином торкнулися наших сімей. Перебудова була дуже гучною періодом в історії. Політика перебудови, яка почалася частиною керівництва комуністичної партії, тоді її очолював Михайло Горбачов, привела до значних змін в житті, як нашої країни, так і всього світу в цілому. В ході цієї події оголилися багато проблем, накопичені цілими десятиліттями: економічні та пов’язані з соціальній сфері. До цього додалися помилки і промахи, які були допущені під час процесу проведення реформ. Було різко загострене протистояння політичних сил. Так, одні виступали за соціалістичний шлях розвитку країни, інші рухи і партії пов’язували майбутнє СРСР з новим життям, заснованої на інших принципах – капіталізму. Багато розбіжностей було в питаннях, яким буде майбутній вигляд Радянського Союзу, як країни, у взаєминах республіканських і союзних органів управління та державної влади.

До дев’яностих років перебудова привела до сильного загострення
кризового стану всіх сфер життя нашого суспільства, що і привело в подальшому до повного розпаду СРСР. Ставлення у людей до цього історичного етапу двоїсте. Так, першими вважалося, що перебудова була єдиним правильним виходом із складного застійного положення країни, зміни були просто необхідними і виправданими, вони стосувалися всієї системи і її пристрою. Другими вважалося, що перебудова була повним руйнуванням країни і проведена була керівниками країни, які керувалися своїми егоїстичними і корисливими міркуваннями з цього приводу. Вони вважали, що ініціаторами перебудови були покладені великі фінансові кошти в їх власні кишені.

Про основні причини і цілі перебудови.

До початку вісімдесятих років радянська система в області господарювання вичерпала всі можливості свого розвитку, вийшовши за межі історичного часу. Після здійснення індустріалізації та урбанізації, така командна економіка була не в змозі проводити глибокі перетворення, які охоплювали б всі сторони в житті суспільства. Її нездатність полягала в забезпеченні належного розвитку продуктивних сил в захисті прав людини, в підтримці міжнародного авторитету такої величезної країни. СРСР, маючи такі гігантські запаси сировини, працьовите і самовіддане населення, все ж відставав від Західних країн. Радянська економіка не справлялася зі зростаючими вимогами до якості та різноманітності товарів для споживачів. На більшості промислових підприємств, не було зацікавленості проводити в життя науково-технічний прогрес, ними відкидалося до вісімдесяти відсотків новітніх винаходів і технічних рішень. Постійно росла неефективність економіки, і як наслідок цього падала обороноздатність країни. У цей час почала втрачатися така колишня конкурентоспроможність з Заходом, як сфера військових технологій. Було потрібно термінове проведення реформ.

Багато варіантів реформ були на обговоренні не тільки в партійній апараті, але і наукових колах. Всі шукали вихід з ситуації в рамках усталеної системи, потрібно було терміново переводити на новий шлях інтенсифікації всіх галузей народного господарства, створювати більш прийнятні умови по впровадженню досягнень науково-технічного прогресу на промислових підприємствах. М.С. Горбачов підтримував такий шлях. В основу кількох економічних програм була поставлена стратегія на прискорення, тобто повинні були бути використані всі резерви, щоб підвищити продуктивність праці. Передбачалася концентрація всіх ресурсів, необхідних для модернізації виробництв, значного розширення випуску нового обладнання і машин. Але мова не йшла про створення економічних стимулів. Планувалося досягнення поставлених цілей шляхом посилення трудової дисципліни і підвищення особистої відповідальності керівників за все порушення. Була введена система госпріёмкі випускається підприємствами продукції.

Горбачов продовжив в ці роки розпочатий ще Андроповим пошук шляхів для виходу зі складної ситуації. Було проведено кілька реформ, серед них такі:
1. Антиалкогольна.
2. Кадрові (торкнулися уряду).
3. Громадські.
4 .Соціальние.
5. У зовнішній політиці.
6. Політичної системи країни.
7. Економічна.

Висновок можна зробити однозначний. В результаті проведених Горбачовим реформ, кардинально змінилася і країна і весь світ, вони вже не будуть колишніми. Здійснити перебудову, не володіючи політичною волею і мужністю, було просто неможливо. До самого М.С. Горбачову, як до особистості, всі ставляться по-різному. Але він, безумовно, залишиться важливою найбільшою фігурою в історії нашої країни і за її межами.

Посилання на основну публікацію