Партизанський рух в 1812 році

Партизанська війна (партизанський рух) 1812 року – збройний конфлікт між військами Наполеона і російськими партизанами під час Вітчизняної війни 1812 року.

Партизанські війська складалися з загонів російської армії, які перебувають в тилу, які втекли російських військовополонених і численних добровольців з цивільного населення. Партизанські загони були однією з основних сил, які брали участь у війні і чинять опір нападникам.

Передумови створення партизанських загонів
Загони Наполеона, що напали на Росію, досить швидко просувалися вглиб країни, переслідую відступаючу російську армію. Це призвело до того, що армія французів досить сильно розтягнулася по території держави, від кордонів до самої столиці – завдяки простягнувся комунікаційних лініях французи отримували продовольство і озброєння. Бачачи це, керівництво російської армії прийняло рішення створити мобільні загони, які б діяли в тилу і намагалися обірвати канали, по яких французи отримували продовольство. Так з’явилися партизанські загони, перший з яких був сформував за наказом підполковника Д. Давидова.

Партизанські загони з козаків і регулярної армії
Давидов склав вельми ефективний план ведення партизанської війни, завдяки чому отримав від Кутузова загін з 50 гусар і 50 козаків. Разом зі своїм загоном Давидов відправився в тил французької армії і почав там підривну діяльність.

У вересні цей загін напав на французький загін, який перевозив продовольство і додаткові людські сили (солдат). Французи були взяті в полон або вбито, а весь товар знищений. Таких нападів було кілька – партизана діяли обережно і завжди несподівано для французьких солдатів, завдяки чому практично завжди вдавалося знищити вози з продовольством і іншим скарбом.

Незабаром до загону Давидова почали приєднуватися селяни і звільнені з полону російські солдати. Незважаючи на те, що відносини з місцевими селянами у партизан спочатку були натягнуті, досить скоро місцеві жителі стали самі брати участь в набігах Давидова і активно допомагати в партизанському русі.

Давидов разом зі своїми солдатами регулярно зривав поставки продовольства, звільняв полонених і іноді забирав зброю у французів.

Коли Кутузов змушений був залишити Москву він віддав наказ на початок активної партизанської війни в усіх напрямках. Партизанські загони до того моменту почали розростатися і з’являлися по всій країні, перебували вони, в основному, з козацтва. Партизанські загони налічували зазвичай кілька сотень чоловік, проте бували й більші об’єднання (до 1500 чоловік), які цілком могли впоратися з невеликими загонами регулярної французької армії.

Успіху партизан сприяло кілька чинників. По-перше, вони діяли завжди раптово, що давало перевагу, по-друге, місцеві жителі швидше налагоджували контакт з партизанськими загонами, ніж з регулярною армією.

До середини війни партизанські загони так розрослися, що стали становити суттєву небезпеку для французів, почалася справжня партизанська війна.

Селянські партизанські загони
Успіх партизанської війни 1812 року не був би таким приголомшливим, якби не активна участь селян в життя партизан. Вони завжди активно підтримували загони, які працюють в їх місцевості, приносили їм продовольство і всіляко надавали допомогу.

Селяни також надавали посильну опір французької армії. Перш за все, вони відмовлялися вести будь-яку торгівлю з французами – найчастіше це доходило до того, що селяни спалювали власні будинки і запаси продовольства, якщо знали, що до них прийдуть французи.

Після падіння Москви і розладу в армії Наполеона, російське селянство перейшло до більш активних дій. Стали створюватися селянські партизанські загони, які також надавали французам збройний опір і робили набіги.

Підсумки і роль партизанської війни 1812 року
Багато в чому завдяки активним і вмілим діям російських партизанських загонів, які згодом перетворилися на величезну силу, армія Наполеона впала і була вигнана з Росії. Партизані активно підривали зв’язку французів зі своїми, обривали шляхи постачання зброї і продовольства, просто розбивали невеликі загони в глухих лісах – все це сильно ослабило армію Наполеона і призвело до її внутрішнього розпаду і ослаблення.

Війна була виграна, а герої партизанської війни нагороджені.

Посилання на основну публікацію