Партизанський рух під час Другої Світової війни

Уже в період битви під Москвою на окупованій території нашої країни діяли близько 2 тис. Партизанських і підпільних груп. По всій території, зайнятій фашистами, партизани порушували комунікації противника, готували диверсії, нападали на тилові об’єкти німецької армії та військової адміністрації, розправлялися зі зрадниками, зривали відправку радянських людей до Німеччини. Створений у травні 1942 р Центральний штаб партизанського руху координував свої дії з командуванням Червоної армії. У 1942 р партизанський рух охопив всю зайняту фашистами землю, особливо лісові райони Брянщини (там виник Партизанський край, непідвладний окупантам), Смоленщини, Орловщини, Білорусії, українського Полісся, Криму.

У Білорусії діяло понад 400 партизанських загонів чисельністю до 50 тис. Чоловік. Комсомольська підпільна організація «Молода гвардія» виникла у Краснодоні. Знаменитим був рейд кавалерійських партизанських з’єднань (3 тис. Осіб) під командуванням С.А. Ковпака та АН. Сабурова, зроблений восени 1942 р по Брянщині. Широку популярність придбали дії партизан під командуванням Д.Н. Медведєва в Орловській,

Смоленської, Могилевської, Рівненській та Львівській областях, П.М. Машерова – в Білорусії та ін.

Окупанти жорстоко придушували збройний опір радянських громадян. Загинули десятки тисяч партизанів і тих, кого фашисти підозрювали у зв’язках з ними. За зв’язок з партизанами німці безжально спалювали цілі селища.

Посилання на основну публікацію