Партія-держава СРСР

Ідеологією радянської системи був сталінізм, який відрізнявся крайнім догматизмом і абсолютної непримиренністю до інакомислення. Диктатура пролетаріату вже на другий рік радянської влади перетворилася на диктатуру партійного апарату, яка, в свою чергу, вже в 1920-і рр. стала диктатурою ЦК, а потім диктатурою Політбюро ЦК. До почав) ‘1930-х рр. встановилася особиста диктатура Сталіна.

Ліквідація непу створювала можливості для проникнення бюрократичної системи в усі структури суспільства і встановлення диктатури вождя. Ідеологічним її виразом став культ особи Сталіна. 50-річчя Сталіна в грудні 1929 зазначалося, як «всенародне торжество». Віддаючи директиви державним органам, партія не несла прямої відповідальності за них. При хибності рішень вся відповідальність лягала на виконавців. У масштабі країни «правом рішення» мав лише Сталін. Поступово зникла навіть формальна видимість колективного керівництва. З 1928 по 1941 р відбулося тільки три партійні з’їзди і три партійні конференції. Нерегулярними стали полоні ми ЦК і навіть засідання Політбюро ЦК.

Посилання на основну публікацію