Паризька мирна конференція 1919 року

Паризька мирна конференція – конференція союзних країн для вироблення мирних договорів з Німеччиною та іншими переможеними державами в ході Першої світової війни. Паризька мирна конференція проходила в Парижі з 18 січня 1919 року по 21 січня 1920 р

Версальська система

Система підписаних в ході конференції договорів отримала назву Версальської системи – за місцем підписання договору з Німеччиною (Версаль 28 червня 1919 г.).

Цілі Паризькій мирній конференції

На конференції країни Антанти виявилися перед дилемою – розділити провину за розв’язання війни між усіма її учасниками або звинуватити у всіх бідах Німеччину і ліквідувати її як державу, повернувши до роздробленого стану до 1870 р, в якому вона не могла бути джерелом небезпеки нової війни. В результаті був обраний третій шлях, який не позбавив Антанту від майбутнього суперництва з боку Німеччини, але і не робив німецьку державу рівноправним.

Мирне врегулювання

Завдання мирного врегулювання була надзвичайно важкою, оскільки не могло бути й мови про безумовне повернення до положення до 1914 р, так як поразку Німеччини, революція в Росії, розвал Австро-Угорщини, капітуляція Туреччини і Болгарії призвели до нової розстановки сил.

Фундаментальною особливістю післявоєнного врегулювання стала неучасть у мирній конференції не тільки Німеччини, але й Росії, де в цей час розгорнулася широкомасштабна боротьба між силами перемогла соціалістичної революції і прихильниками поваленого ладу. Країна з вогню світової війни потрапила в полум’я громадянської війни і інтервенції, що тривали до 1922 р

Учасники конференції

У конференції брали участь 27 держав, переможених не запросили, що порушувало умови перемир’я від 11 листопада 1918 р.

США (Вудро Вільсон)

Спочатку тон на Паризькій конференції ставив президент США В. Вільсон, який сформулював ідеї нового світового порядку. Світ, який представляв Вільсон, повинен був лежати нема на силі, а на принципах, які не на інтересі, а на праві – як для переможця, так і для переможеного. Вільсон був переконаний, що демократичні нації по природі миролюбні, як тільки народи світу зазнають благословенній демократії, вони перестануть бути агресивними і світ буде позбавлений від конфліктів.

Однак ідеї В. Вільсона не знайшли розуміння серед європейських політиків. Всі рішення Паризької конференції були по суті справи підсумком секретних нарад лідерів Франції, Великобританії, США, Італії та Японії.

Посилання на основну публікацію