Особливості економічного розвитку СРСР

1918-1921 рр. – Політика «воєнного комунізму».
1921-1926 рр. – Здійснення НЕПу.
1924 – початок виробництва гусеничних тракторів і вантажних автомобілів (півторатонні вантажівки – завод АМО – тепер ЗІЛ). Проте механізація сільськогосподарського виробництва мінімальна.
XIV з’їзд вперше поставив мету індустріалізації, але стратегія (поступова або масована) була не визначена.
1925-1927 рр. – Політика стимулювання заможного селянства (куркульства): зниження сільськогосподарського податку; заміна натурального продподатку грошовим; розширені можливості оренди землі та найму наймитів. У селі зменшується кількість бідняків. Дорожнеча промислових товарів і дешевизна сільськогосподарських продуктів.
1926-1927 рр. – Політика згортання НЕПу.
1927, осінь-зима – криза хлібозаготівель (селяни відмовлялися продавати зерно за заниженими державними закупівельними цінами). Повернення методів продовольчої розверстки (конфіскація надлишків, заборона купівлі-продажу хліба).
1927 – «Позики індустріалізації».
1928, 1 жовтня – початок фактичного виконання Першого п’ятирічного плану (1928 / 29-1932 / 33 рр.).
План передбачав “понадіндустріалізацію”: щорічне зростання промислового виробництва на 21-25%. Планувалося першочерговий розвиток галузей, пов’язаних з обороною: металургії, машинобудування, паливної промисловості.
1928, листопад – Пленум ЦК ВКП (б) поставив завдання розгрому куркульства і кооперації сільських виробників.
1928-1935 рр. – Введена карткова система (спочатку на розподіл хліба в містах, потім на інші продуктові та промислові товари).

Посилання на основну публікацію