Основне заняття жителів епохи середньовіччя

У період середньовіччя основні заняття людей змінювалися, що визначалося численними факторами. Спочатку це були кліматичні умови і ресурси, а потім можливість здобувати освіту, займатися розумовою діяльністю, ремеслом і торгівлею.

У цей період Європа була покрита лісами і полями, тому основними видами роботи жителів континенту були:
• Сільське господарство;
• Полювання;
• Випас тварин;
• Розвиток скотарства.
Ліси відмінно підходили для того, щоб випасати велику і дрібну рогату худобу, свиней. Крім того, ліс був постійним ресурсом дров. Тому однією з найпопулярніших професій в раніше середньовіччя була дроворуб.
Основними промислами продовжували залишатися збиральництво ягід, грибів, цілющих трав, лікарських рослин, полювання та риболовля, збір дикого меду і смоли, яка йшла на виготовлення факелів.
З шкур тварин шили одяг, а попіл використовували, щоб тканини вибілювати.
У різних регіонах Європи зберігалася спеціалізація – в гірських було розвинене скотарство, а в долинах переважало землеробство.

Розвинуте і пізнє середньовіччя
Стали розвиватися села, де селяни працювали на феодалів, поміщиків і магнатів. Тут розвиток отримали такі види діяльності:
• Бджільництво;
• Рибалка;
• Землеробство;
• Скотарство;
• Ремісниче виробництво.
У містах стали виникати ремісничі майстерні, торгові і купецькі лавки, об’єднання. В епоху Відродження з’явилися люди, які займалися розумовою працею, мистецтвом, живописом, музикою, літературою, поезією.
На перше місце стала виходити необхідність створення матеріальних благ. Спочатку це було ручне виробництво – на землі, біля верстата, хоча при цьому активно розвивався ринок збуту продукції. Через це концентрація виробництва стала переноситися в міста, кожен з яких спеціалізувався на випуску конкретного виду продукції. В результаті чого, стали виникати цеху, а потім мануфактури.

Цех дозволяв своїм членам торгувати на ринку, впливати на формування цінової політики, встановлювати правила виробництва, відправляти майстрів і підмайстрів на навчання. Цехи існували у всіх ремісників, зокрема, у бондарів, ткачів, художників, шевців.

На зміну цехам поступово прийшла мануфактура, яка грунтувалася вже на використанні ручного і машинного праці. Спеціалізація ремесла і виробництва посилювалася, інновації та технології торкнулися і сільського господарства.

Посилання на основну публікацію