Одін у пошуках мудрості

Як не великий повелитель асів, але і його мудрість не безмежна. Подібно простим смертним, Одін часом помиляється і відчуває безсилля свого розуму, намагаючись проникнути в сокровенні таємниці світу.

Давно вабив його джерело мудрості, що б’є біля кореня дерева Іггдрасиль в Йотунгейм. Охороняв те джерело мудрець Мімір з роду велетнів-Йотун. Нікому не дозволяв Мімір наблизитися до заповітної волозі. Не пустив він до джерела і Одіна. Довго молив повелитель асів велетня про ковток із джерела мудрості, і нарешті той погодився, але запросив нечувану плату. Повелитель асів мав віддати Міміру своє око. Одін прийняв цю умову без коливань, так сильно вабила його волога мудрості.

Мімір поклав око Одіна в джерело, і зросла від цього мудрість, прихована у воді, а вірніше, в меді – бо солодкий і п’янкий мед наповнював чудесне джерело.

Ковток меду помножив знання вищого з богів, а й прагнення його до мудрості, зросло в стільки ж разів. Не міг Одін втамувати спрагу пізнання, в муках і томлінні поневірявся він біля Світового Древа. І відкрилося йому, що мало віддав він, малу жертву приніс – по гілках Иггдрасиля піднявся Одін до його вершини і, встромивши собі в груди спис, прибив себе до стовбура. Сам до себе заволав у ту мить Бог Богів, приносячи себе в жертву самому собі. І дев’ять ночей висів він, качати вітром, пронизаний списом … І нікому не розповідав він після про те, що зазнав у ті дні і ночі – чи був він живий чи мертвий, скільки разів воскресав і вмирав.

А на дев’ятому ніч відкрилися йому великі таємниці, з’явилися перед очима священні руни, і з криком звалився він на землю. Бачив Одін хитку тінь – то був велетень Бельторн, батько Бестлі, матері Одіна, що прийшов з темного царства мертвих: Подав привид своєму онукові чашу з медом мудрості і показав йому руни, навчив розуміти і писати їх. Як кажуть перекази, «народилося слово від слів і справа від справ»: з дерева вирізав Одін руни і своєю кров’ю пофарбував їх в ту ж ніч.

Не тільки асам показав він справу своїх рук, але навчив вирізати руни альвов, людей і Йотун. З тих пір і повелося серед них записувати бувальщина і вигадка, заклинання і пісні – все, що вони знали і про що мріяли. І за одне це повинні всі славити мудрого Одіна.

Посилання на основну публікацію