Оборона Сталінграда

Радянські війська відступали до Сталінграда. Однак німці упустили можливість оволодіти містом з ходу. Вони почали штурм, одночасно намагаючись прорватися в Закавказзі. У результаті фронт німецьких військ розтягнувся, а наполеглива оборона Сталінграда змусила їх направити до лінії фронту всі резерви.

У серпні 1942 р німецька 6-а армія прорвалася до Волги північніше міста, потім – в самий центр його, проте зробити те ж саме на південь від Сталінграда їй не вдалося. Сили вермахту безуспішно намагалися оточити і знищити 62-у армію під командуванням генерала В.І. Чуйкова і 64-у армію генерала М.С. Шумилова. Понад 15 тис. Бійців Червоної армії взяли героїчну смерть при обороні Мамаєва кургану. В історії Сталінградської битви назавжди залишився подвиг розвідгрупи сержанта Я.Ф. Павлова, вимушено опинилася в руїнах одного з сталинградских будинків і протягом багатьох місяців відбивали шалені атаки гітлерівців. Овіяне легендами ім’я сталінградського снайпера В.Г. Зайцева, що знищила понад 200 фашистів. Після останнього невдалого штурму Мамаєва кургану, початого 11 листопада 1942, сили ворога вичерпалися.

Перекидання німецьких військ під Сталінград обмежила можливості розвитку їх настання на Кавказькому напрямку.

Посилання на основну публікацію